Чорнобиль: 40 років уроків та живої пам’яті. Бібліографічний огляд

«26 апреля 1986 г. в 01 час. 25 мин. в помещении 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС при подготовке его к плановому среднему ремонту произошел взрыв с последующим пожаром, который вскоре был ликвидирован, – так інформували посадовці Радянського Союзу Генерального секретаря ЦК КПРС про жахливу аварію на Чорнобильській АЕС, яка насправді була однією з найбільших техногенних екологічно-гуманітарних катастроф, що сталися на ядерних станціях протягом всього періоду їх роботи. Незважаючи на це, 1 травня 1986 року Комуністична партія вивела на святковий парад у Києві сотні тисяч людей, у тому числі й дітей, хоча рівень радіації перевищував допустимий у десятки разів. О 20.00 30 квітня вітер повернувся у бік Києва і в місті почав підніматися радіаційний фон. 2 травня 1986 року радянське керівництво ухвалило рішення про евакуацію населення з 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної станції – на 6-й день після аварії, а офіційно оголосило про неї – тільки на 9-й.

Ґрінпіс та міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що через аварію лише серед ліквідаторів, померли десятки тисяч осіб, в Україні засвідчено тисячі вроджених патологій у новонароджених та сотні тисяч випадків раку. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів аварії на АЕС 10 % померло, а 165 000 отримали інвалідність. Чорнобильська катастрофа принесла багато горя і смертей українцям, з цієї аварії почався розпад Радянського Союзу. Приховування владою правди про факт катастрофи і її наслідки, брак інформації про заходи безпеки і недостатня допомога потерпілим, похитнули віру в цінності комуністичної ідеї навіть у найбільш лояльних її прихильників. Спроби Москви приховати правду про катастрофу та її наслідки посилили опозиційний національно-демократичний рух в Україні. А вже невдовзі – побудована на брехні імперія впала.

Книги, що розповідають про трагедію Чорнобиля, а також монографії про право екологічної, в тому числі радіаційної безпеки, включені до бібліографічного огляду, присвяченого 40-річчю катастрофи.

Плохій С. Книга Атоми і попіл. Глобальна історія ядерних катастроф. – К.: Наш формат, 2024. 344 с.

Сергій Плохій розповідає драматичну історію шести найбільших ядерних катастроф, що спіткали людство у ХХ столітті: аварія на Чорнобильській АЕС, руйнування станції «Фукушіма-1» унаслідок цунамі, ядерні випробування на атолі Бікіні, Киштимська аварія, пожежа на станції «Віндскейл» та аварія на «Три-Майл-Айленді».

Спираючись на глибокі дослідження та показання свідків, Плохій простежує розгортання кожної кризи, ключові рішення учасників подій, а також реакцію урядів, які часто намагалися приховати масштаби катастроф. Водночас автор розширює фокус історичної перспективи, предметно аналізуючи ідеології, політичні вектори та культури, що зробили свій внесок у трагічні події.

Плохій С. Книга Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні. – К.: КСД, 2025. 244 с.

24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, до Чорнобильської атомної електростанції під’їхала ворожа бронетехніка. Почалася російська окупація АЕС, яка тривала довгі тридцять п’ять днів.

Працівники станції стали заручниками окупантів. Вони виконували свої обов’язки цілодобово, під постійним тиском і перед загрозою смерті. Від їхніх рішень залежала не тільки власна безпека, але й життя багатьох інших людей в Україні та поза її межами. Вибір, який вони зробили, їхня самовідданість і рішучість врятували світ від ще однієї ядерної катастрофи. Та загроза подібної трагедії, на жаль, залишається, адже Запорізька атомна електростанція, найбільша в Європі, досі знаходиться під контролем окупантів. У цій книзі Сергій Плохій поєднує історію російсько-української війни з історією Чорнобильської зони, щоб привернути увагу світу до небезпеки, яку становлять ядерні об’єкти під час воєнних конфліктів. Історія окупації Чорнобиля – не просто нещодавнє минуле, це пересторога на майбутнє.

Актуальні проблеми екологічного права України: забезпечення екологічної безпеки: монографія / Г.І.Балюк та ін.; за заг. ред. Г.І.Балюк; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Чернівці, 2020. 456 с.

Монографія присвячена загрозам існування людства на Земл, що безпосередньо залежить від збереження основних функцій навколишнього природного середовища, його якості, наявності природних ресурсів. Враховуючи наслідки екологічної катастрофи для всієї України – аварії на Чорнобильській АЕС, правове забезпечення екологічної та радіаційної безпеки усвідомлюється як одна з найважливіших умов збереження життєдіяльності суспільства.

У монографії показано роль екологічного права в запобіганні таким трагедіям, забезпеченні екологічної безпеки в окремих сферах діяльності суспільства та держави, а також роль міжнародного екологічного права у вирішення глобальних проблем людства.

Український постапокаліпсис: збірка конкурсних робіт. – К.:Держ. наук.-техн. центр з ядерної та радіаційної безпеки, 2021. 183 с.

Технічний прогрес несе не лише добробут, а й цілком реальні загрози. Грізним попередженням людству стала Чорнобильська катастрофа 1986 року. Реальність вимагає нових підходів у вивченні майбутнього та його альтернатив. Тішить, що така вагома організація, як Державний науковий центр з ядерної та радіаційної безпеки, започаткувала та провела літературний конкурс, присвячений цій важливій темі. Письменники-фантасти можуть спрогнозувати майбутнє, застерегти людство від небажаних наслідків, вказати на моральні орієнтири, які, наче сигнальні вогні в буремному морі прогресу, допоможуть людству прокласти більш безпечний курс до майбутнього.