Вийшов друком ІV-ий випуск 2025 року юридичного науково-теоретичного щоквартальника «Часопис Київського університету права»

Вийшов друком черговий випуск юридичного науково-теоретичного щоквартальника «Часопис Київського університету права», який було приурочено до славного ювілею – 30-річчя Київського університету права НАН України.

Журнал містить 21 статтю, зокрема вступну статтю, публіцистичну та 19 наукових статей, 3 рецензії та огляд новинок літератури.

Опубліковані наукові студії порушують актуальні проблеми теорії та історії держави і права, філософії права,  правової системи України й міжнародного права, порівняльного правознавства, адміністративного права і процесу,  права інтелектуальної власності, цивільного, господарського, трудового права та права соціального забезпечення в Україні, кримінального права та кримінології.

У вступній статті «ГЕНЕЗИС ТА ІНСТИТУЦІЙНИЙ РОЗВИТОК КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ПРАВА НАН УКРАЇНИ: ТРИДЦЯТИРІЧНИЙ ДОСВІД ПОЄДНАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ НАУКИ ТА ПРАВНИЧОЇ ОСВІТИ» (автори – Ю.Л. БОШИЦЬКИЙ, ректор КУП НАНУ, проф., проф. каф. міжнародного та приватного права, заслуж. юрист України та І.М. СОПІЛКО, д.ю.н., проф., заслуж. юрист України, радник ректора КУП НАНУ),  подано коротку історію заснування університету, поінформовано про специфіку його інституційного статусу, організацію навчального процесу, особливості методології навчання, стратегію територіальної експансії академічних стандартів у регіони України: Рівне, Вінницю, Львів та Ужгород. Вказано, що вагомим здобутком КУП НАНУ за три десятиліття, стало те, що університет трансформувався із локального столичного закладу в потужну всеукраїнську освітню спільноту, вибудував багаторівневу систему стратегічного партнерства за кордоном і в Україні та реалізував здатність до оперативної рефлексії на суспільно-політичні та демографічні виклики. Тридцятирічний фундамент університету є надійною основою для подальшої розбудови правової держави, де знання є не лише інструментом карʼєрного зростання, а й гарантом національної безпеки та справедливості.

А. ДЖАХАНГІРОВА (Бакинський державний університет, юридичний факультет, каф. ЮНЕСКО з прав людини та інформаційного права) у статті «THE ROLE OF THE PRİNCİPLES OF HUMANİSM AND JUSTİCE  İN THE HUMAN RİGHTS PROTECTİON SYSTEM» дослідила роль принципів гуманізму та справедливості в системі захисту прав людини, розкрила зміст цих принципів як фундаментальних засад правової системи. Дослідниця визначила, що принцип гуманізму ґрунтується на визнанні людської гідності та цінності особи як найвищої соціальної цінності, а принцип справедливості забезпечує рівність перед законом, пропорційність правового реагування та баланс між інтересами особи і суспільства. А. Джахангірова проаналізувала історико-теоретичні підходи до формування зазначених принципів, їх застосування у практиці міжнародних судових інституцій. Окрему увагу було приділено відображенню принципів гуманізму і справедливості в конституційних положеннях та галузевому законодавстві Республіки Азербайджан.

Г.О. АНДРОЩУК, к.е.н., доц., гол. наук. співроб. НДІ інтелектуальної власності НАПрН України у статті «КОПІРАЙТНИЙ ТРОЛІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ НЕДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ: ОЗНАКИ ТА МЕТОДИ ПРОТИДІЇ» здійснив економіко–правовий аналіз явища копірайтного тролінгу в умовах цифрової економіки як інструменту недобросовісної конкуренції. Науковець показав його специфічні риси: блокування діяльності конкурента, виснаження фінансових ресурсів, репутаційні удари; виявив ознаки недобросовісного використання авторського права: масовість, відсутність комерційного використання, приховування авторства, пропозиція швидкого врегулювання. Було проаналізовано закордонну судову практику, вироблено механізми протидії копірайтному тролінгу.

Д.О. БЕЗЗУБОВ, д.ю.н., проф., акад. НАН вищої освіти України, пров. науков. співроб. відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, обґрунтував концептуальну трансформацію сучасної доктрини адміністративного права України в умовах воєнного стану, цифровізації та євроінтеграційних процесів у статті «ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА В СУЧАСНІЙ ДОКТРИНІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА». Дослідник довів, що у воєнних умовах ця парадигма закономірно трансформується в соціоцентричну модель, у межах якої інтереси суспільства та державної стійкості стають необхідною умовою реалізації прав і свобод особи. На основі цього сформульовано орієнтир нової доктрини адміністративного права як концепт безпекової раціональності в межах верховенства права, який поєднує гуманістичну природу галузі з потребами оборони, національної безпеки та інституційної стійкості. Було зроблено висновок, що така модель є стратегічною платформою модернізації публічного управління в Україні.

Я.М. ВАКУЛІЧ, ст. викл. каф. загальнотеоретичних правових і соціально-гуманітарних дисциплін КУП НАНУ, у статті «ЮРИДИЧНА ЛІНГВІСТИКА ЯК МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ НАУКОВИЙ НАПРЯМ: СТАН, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ» наголосила, що юридична лінгвістика є міждисциплінарною галуззю, яка поєднує мовознавство, право, психологію та комунікативістику й досліджує мову як ключовий інструмент правового регулювання. Сучасному станові дисципліни притаманний інституціональний розвиток, упровадження судової лінгвістичної експертизи, аналіз мови ворожнечі, погроз, маніпуляцій та авторства текстів. Тенденціями є цифровізація юридичної комунікації, застосування штучного інтелекту, розвиток когнітивної юридичної лінгвістики та впровадження принципів зрозумілої мови права.  Перспективи галузі, на думку дослідниці, пов’язані зі стандартизацією термінології, удосконаленням правотворення, створенням міжнародних стандартів експертизи та поглибленням міжкультурних досліджень юридичного дискурсу.

А.Д. ГУЛІЄВ, д.ю.н., проф., дипломат, засл. працівник освіти України, проф. каф. конституційного, міжнародного права та публічно-правових дисциплін Київського університету інтелектуальної власності та права, і В.В. ЧЕКАЛЮК, PhD, канд. наук зі соціальних комунікацій (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), у статті «ГАСТРОДИПЛОМАТІЯ В ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ: ДИПЛОМАТИЧНІ ЗУСТРІЧІ ТА ДЕРЖАВНІ ПРИЙОМИ» осмислили гастродипломатію та гастрокомунікацію як багатоаспектні, мультивалентні соціокультурні явища, що виходять далеко за межі задоволення базових фізіологічних потреб і функціонують як ефективні інструменти міжособистісної, міжкультурної та міжнародної комунікації. На матеріалі історичних дипломатичних зустрічей, державних візитів і офіційних прийомів за участі президента Азербайджанської Республіки Гейдара Алієва (1993–2003) дослідники проаналізували роль гастродипломатії у формуванні міжнародного іміджу держави, створенні неформального переговорного простору та підвищенні продуктивності міждержавного діалогу. Феномен гастродипломатії автори розглянули в контексті світових теорій «м’якої сили» та міжкультурної комунікації, з урахуванням історичної тяглості кулінарного впливу в дипломатії – від класичних європейських традицій до сучасних державних практик.

А.К. СОЛОДКА, д.пед.н., проф. каф. загальнотеоретичних правових і соціально-гуманітарних дисциплін КУП НАНУ, проф. каф. перекладу НУ кораблебудування імені адмірала Макарова у статті «РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ЮРИДИЧНОГО ПОНЯТТЯ «PROBATION» В АНГЛІЙСЬКІЙ ЮРИДИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ» на матеріалі лексикографічних джерел розглянула репрезентацію юридичного поняття probation в англійській термінології права, а також визначила семантичний обсяг і процеси зміни семантики слова probation, проаналізовала його зв’язок з іншими словами – репрезентантами поняття probation. Авторка вперше представила опис семантики слова probation в англійській мові в діахронії та синхронії, виявила особливості вербалізації юридичного поняття, позначеного терміном probation. Було встановлено, що основним семантичним наповненням аналізованого слова історично був процес випробування, перевірки, що стало основою надалі під час формування юридичного поняття probation. Зʼясовано, що термін probation містить додаткові елементи змісту юридичного поняття, водночас саме поняття відображає основні, суттєві ознаки.

Л.О. ХОМЕНКО, к.ф.н., доц., доц. каф. загальнотеоретичних правових і соціально-гуманітарних дисциплін КУП НАНУ, статтю «НІМЕЦЬКА МОВА ЯК ЗАСІБ ПУБЛІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ» присвятила аналізові ролі німецької мови як інструменту публічної дипломатії Європейського Союзу та Німеччини, дослідила діяльність Інституту Гете, DAAD, Фонду Гумбольдта та Deutsche Welle крізь призму мовної комунікації. Це дослідження базується на концепції «мʼякої сили» Джозефа Ная та аналізі німецької культурної політики. Акцент зроблено на формуванні позитивного іміджу Німеччини та ЄС за кордоном, особливо в контексті європейської інтеграції України. Обґрунтовано, що мова є центральним засобом публічної дипломатії, а німецька мова слугує інструментом трансляції культурних цінностей та просування європейських стандартів. Практична значущість полягає в застосуванні досвіду німецької публічної дипломатії для України.

В.М. ЧЕРНЕГА, д.ю.н., проф., в.о. завідувача каф. міжнародного та приватного права КУП НАНУ, у статті «УКРАЇНСЬКА ГЕОГРАФІЯ КАФЕДР МІЖНАРОДНОГО ПРАВА» дослідив мережу кафедр міжнародного права, що функціонують у закладах вищої освіти України. Було з’ясовано, що в Києві у ЗВО різних форм власності функціонує найбільше кафедр міжнародного права. Констатовано, що КУП НАНУ – це єдиний заклад вищої освіти державної форми власності в системі НАН України, що провадить багаторічну освітню та наукову діяльність зі спеціальності «Міжнародне право». Науковець проілюстрував, що частина кафедр із міжнародного права функціонують у Вінниці, Дніпрі, Івано-Франківську, Ірпені, Львові, Одесі, Сумах, Тернополі, Ужгороді, Харкові, Хмельницькому, Чернівцях.

Р.С. КАЦАВЕЦЬ, к.ю.н., доц.; доц. каф. міжнародного та приватного права КУП НАНУ, у статті «ПРАВОВА КУЛЬТУРА: БАЖАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ» стверджує, що правова культура повʼязана із загальною культурою народу та ґрунтується на усталених засадах, відображенні рівня професійного, інтелектуального, етичного, психологічного, мовного розвитку відповідно до сучасних вимог. Систему цінностей у галузі права, що існують у реальному функціонуванні суспільства, називають правовою реальністю, оскільки саме вона у структурному відношенні збігається із поняттям «правова система». Правова культура формується внаслідок дотримання правових норм; засвоєння системи цінностей, досягнутих людством у правовому полі. Значуща професійна етика, на думку дослідника, – комплекс конкретних моральних норм із пересічним правилами, що обслуговують певні сфери діяльності людей, моральні аспекти взаємодії особи та суспільства.

В.О. ПАВЛОВ, ст. викл. каф. загальнотеоретичних правових та соціально-гуманітарних дисциплін КУП НАНУ, у статті «ПОБУДОВА ТЕМАТИЧНИХ ГЛОСАРІЇВ ЯК МЕТОД РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЮРИСТА» запропонував два підходи до створення тематичних глосаріїів як одного із ефективних методів опанування англійською правничою термінологією – фреймовий і функціонально-стилістичний, які можна використовувати окремо або поєднувати. Було вказано, що фреймовий підхід складається із чотирьох етапів: мотивація – оцінка можливостей – перевірка – залучення. Зʼясовано етапи та значення фреймового підходу до формування термінологічного запасу та застосування перевернутого навчання, визначено, що він значно індивідуалізує й персоналізує освітній процес. Досліджено, що функціонально-стилістичний підхід до укладання тематичних словників майбутніми правниками передбачає структурування лексики на тематичні мікрополя з чітким поділом на ядро та периферію.

А.В. ПАШИНСЬКА, к.ф.н., доц. каф. загальнотеоретичних правових  і соціально-гуманітарних дисциплін КУП НАНУ, у статті «ПАРАДОКС КОНСЕРВАТИЗМУ: РЕЛІГІЙНІ РУХИ В ТУРЕЦЬКОМУ ПРАВОПОРЯДКУ XIX–XX СТ.» здійснила філософсько-правовий аналіз феномену «парадокс консерватизму» в контексті розвитку турецького правопорядку протягом XIX–XX століть. На прикладі трьох релігійних рухів: Халідії, нуристів і спільноти Ґюлена – розкрила, як апеляція до традиції може слугувати джерелом нормативних інновацій. Особливу увагу дослідниця приділила формуванню альтернативної легітимності, що виникає поза межами державних інституцій через моральну дисципліну, освітні структури, тексти та мережеву самоорганізацію. Поєднання історичного контексту з філософсько-правовим підходом, на думку авторки, дає змогу переосмислити уявлення про джерела права та роль релігійних спільнот у трансформації правового порядку.

І.В. СЕРВЕЦЬКИЙ, д.ю.н., доц., проф. каф. кримінального права та процесу КУП НАНУ, і М.Ю. ЛИТВИН, магістрант КУП НАНУ в статті «Історія ТА сучасні проблеми боротьби з корупцією в Україні» дослідили діяльність органів влади й управління на теренах України в діахронії. Було проаналізовано різні підходи до визначення корупції, запропоновано класифікацію актів корупції, узагальнено економічні причини її зростання. Зʼясовано, що протидія корупції в Україні має довгий історичний шлях, який супроводжувала діяльність антикорупційних органів (НАЗК, НАБУ, АРМА, Спеціалізована антикорупційна прокуратура; Вищий антикорупційний суд), ухвалення низки законів, що сформувало антикорупційну систему в Україні та дало змогу суттєво покращити ситуацію у сфері протидії корупції. Дослідники зробили висновок, що антикорупційна політика на місцевому рівні має спиратися на громадське самоврядування, а центральне місце мають посідати органи влади й управління та спеціально створені правоохоронні органи.

Р.В. ПЕРЕЛИГІНА, доц. каф. кримінального права та процесу КУП НАНУ, к.ю.н., доц. і М.І. СМИРНОВ, к.ю.н., доц., доц. каф. кримінального процесу Національного університету «Одеська юридична академія», у статті «ГАРМОНІЗАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ІЗ ПОЛОЖЕННЯМИ РИМСЬКОГО СТАТУТУ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ В ЧАСТИНІ АРЕШТУ ТА ПЕРЕДАЧІ ОСОБИ» дослідили порядок виконання прохання про арешт і передачу особи та фактичної передачі до Міжнародного кримінального суду. Автори встановили наявність низки нормативних колізій та правових прогалин, що можуть суттєво обмежити ефективність взаємодії України з Міжнародним кримінальним судом у питанні виконання прохання про арешт і передачу особи.

С.С. ПОРОСКУН, д.філос. (Сумський національний аграрний університет), стверджує, що актуальність статті «Адміністративні процедури в умовах цифровізації: баланс між управлінською ефективністю та правовою визначеністю» зумовлена необхідністю пошуку оптимального балансу між технологізацією управлінських процесів і дотриманням фундаментальних стандартів захисту прав людини, закріплених у Законі України «Про адміністративну процедуру». Автор проаналізував роль цифровізації як каталізатора управлінської ефективності, визначив, що автоматизація рутинних операцій, упровадження систем електронної взаємодії та реалізація принципу «тільки раз» дають змогу мінімізувати часові витрати та нівелювати корупційні ризики. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні концептуальних підходів до оскарження автоматизованих рішень.

У рубриці «Гість номера» поінформовано про знаменну подію – візит спікера Сейму Литовської Республіки пана ЮОЗАСА ОЛЕКАСА до Київського університету права НАН України. Голова Сейму Литовської Республіки відвідав університет з гостьовою лекцією для здобувачів вищої освіти та науково-педагогічного складу КУП НАН України. Поважний гість також взяв участь у розширеному засіданні Вченої ради, під час якого йому було урочисто присвоєно почесне звання Doctor Honoris Causa Київського університету права НАН України.

Свої дослідження опублікували також і аспіранти: В.О. ВИШНЕВСЬКИЙ (КУП НАНУ) «ЕВОЛЮЦІЯ КРИТЕРІЮ «ЗНАЧНОГО ВНЕСКУ» ПРАВА SUI GENERIS: ДОКТРИНАЛЬНІ ПІДХОДИ ТА СТАНДАРТИ ДОКАЗУВАННЯ»; Л.А. ГРИПІЧ (КУП  НАНУ) «ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ УКЛАДЕННЯ МИРОВОЇ УГОДИ»; Л.Р. САМЕДОВА (РІ КУП НАНУ) «ЛЕТАЛЬНІ АВТОНОМНІ СИСТЕМИ ОЗБРОЄННЯ ЯК ОБ’ЄКТ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ»; І.С. СЕМКО, (КУП НАНУ) «ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЗАХИСТ ПРАВ КРЕДИТОРІВ В ІПОТЕЧНОМУ КРЕДИТУВАННІ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ»; С.В. ХАЛУПКО (Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна») «ПЕРЕДУМОВИ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ ВИПРАВДОВУВАННЯ, ВИЗНАННЯ ПРАВОМІРНОЮ, ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ, ГЛОРИФІКАЦІЇ ЇЇ УЧАСНИКІВ».

У випуску опубліковано рецензії: В.П. ПИЛИПЕНКА, д.ю.н., доц. каф. міжнародного та приватного права КУП НАНУ,  проректора з наукової роботи, заслуж. юриста України, на монографію Ю.І. Дем’янчук «ЛІНГВОПОЛІТИЧНА СИНЕРГЕТИКА МОВИ ВІЙНИ»; Р.С. КАЦАВЦЯ, к.ю.н., доц. кафедри міжнародного та приватного права КУП НАНУ на навч. посібник «ЮРИСПРУДЕНЦІЯ В ЦИТАТАХ І АФОРИЗМАХ»; А.В. МАТВІЙЧУКА, д.ф.н., проф.,  проф. каф. правових природоохоронних дисциплін Навчально-наукового інституту права  та гуманітарних наук  НУ водного господарства та природокористування, на збірник матеріалів ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 28 листопада 2025 року «СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ГУМАНІТАРИСТИКИ: СВІТОГЛЯДНІ І ПРАВОВІ ПІДХОДИ, КОМУНІКАТИВНІ ТА ПЕДАГОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ».

Нагадаємо, що «Часопис Київського університету права» внесено до міжнародних наукометричних баз «Index Copernicus International» (Польща), «HeinOnline» (США) та Google scholar.

Щиро вдячні вельмишановним членам редакційної колегії «Часопису Київського університету права», а особливу подяку складаємо шановним авторам, адже завдяки нашій плідній співпраці журнал справді заслуговує на визнання.

Ласкаво просимо ознайомитися з повним змістом випусків на сайті «Часопису Київського університету права»  chasprava.com.ua.

Відповідальний редактор

«Часопису Київського університету права»

кандидат філологічних наук Галина СІКОРА