8 березня – Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир
Міжнародний день боротьби за права жінок – надзвичайно важлива дата для кожної, символ і водночас заклик продовження цієї боротьби, адже ґендерний розрив усе ще лишається болючою проблемою нашого суспільства. Зокрема це помітно для жінок, які пов’язують своє життя з юриспруденцією.
Здавна суддівські функції здійснювалися виключно чоловіками. Жінки від юриспруденції та владних інструментів були відсторонені. Лише у другій половині XIX століття ситуація стала змінюватися. У США першою юристкою, допущеною до юридичної практики, у 1869 р. стала Арабелла Менсфілд. У штаті, де вона проживала, діяв закон, що дозволяв бути претендентами на заняття юриспруденцією лише білим чоловікам старшим 21 року. Але НПА змінили і штат став першим у США, де жінкам дозволили займатися юридичною практикою.
У жовтні 2015 р. були опубліковані результати досліджень американської Національної асоціації жінок-юристів (NAWL). Відповідно до них за останні 15 років 50% випускників юридичних шкіл склали жінки, у той час як серед юристів-партнерів з часткою у фірмі їх усього 18%. Усі з 37 опитуваних юридичних фірм повідомили, що найбільш високооплачуваними фахівцями у них є чоловіки. Партнерок на 20% менше, ніж партнерів.
Дещо відрізняється ситуація у Великобританії. Згідно з дослідженням, проведеним міжнародною рейтинговою компанією Laurence Simons за участю 988 британських юристів, 48% адвокатів і 28% партнерів складають жінки. При цьому жінки отримують за свою працю оплату, що складає 68% коштів, виплачуваних чоловікам, і в середньому половину їх бонусної винагороди.
Незадовільною лишається ситуація в мусульманських країнах, яскравим представником яких є Іран. Після ісламської революції у 1979 р. релігія стала основою усіх сфер життя країни, в тому числі й судочинства. Відповідно до прийнятої конституції, жінки в Ірані не можуть займати посаду судді.
Аналіз результатів дослідження Ukrainian Women in Law показав, що у вітчизняному юридичному бізнесі існує велика різниця у співвідношенні жінок і чоловіків у категорії керуючих партнерів і партнерів. У категорії партнерів лише 34% жінок, серед керуючих партнерів їх усього 23%. Не маючи можливості кар’єрного зростання в компаніях, жінки відкривають власні фірми.
Проблеми нерівності можливостей найбільше виявляються у працевлаштуванні (пріоритет можливостей у чоловіків визнали 64%), у доступі до керівних посад (76%) і в підвищенні за рівних умов кандидатів (65%). 21% опитаних заявляють про гендерну різницю в оплаті праці.
Феміністична філософія права визначає всепроникний вплив патріархату на правові структури, демонструє його вплив на матеріальний стан жінок і дівчат і розробляє реформи для виправлення гендерної несправедливості, експлуатації чи обмежень. Однією з дослідниць феміністичної теорії права та філософії була Рут Гінзбург – суддя Верховного суду США протягом 27 років. Вона стала другою суддею-жінкою Верховного суду США, першою до неї була – Сандра Дей О’Коннор.
Гінзбург народилася в сім’ї єврейських іммігрантів за часів Великої депресії, а у 1956 була прийнята на юридичний факультет Гарвардського університету. Загалом на той час на потоці навчалося 500 людей, серед яких лише 9 були жінками. Потім вона вступила до Колумбійського університету, який закінчила з відзнакою, та після випуску у 1959 році вона не отримала жодної пропозиції про роботу від юридичних компаній. Пізніше Рут підкреслювала, що її не брали через те, що вона «єврейка, жінка та матір». У 1972 році Гінзбург стала співзасновницею організації по захисту прав жінок Women’s Rights Project. У тому ж році вона почала викладати в юридичній школі Колумбійського університету, ставши першою жінкою, яка отримала цю посаду.
Перша гучна справа Гінзбург – «США проти Вірджинії» – сталася в 1996 році. Військовий інститут штату Вірджинії відмовився приймати жінок, аргументуючи це тим, що існує окрема військова програма у жіночій гуманітарній школі Університету Мері Болдвін. Саме тоді Рут Гінзбург виступила з позицією за гендерну рівність, яку підкріпили Конституцією США. Та після цієї події до Військового інституту почали брати на навчання жінок.
В Україні показовою є діяльність асоціації жінок-юристок «ЮрФем». Це одне з перших об’єднань жінок-юристок в Україні, покликане стати майданчиком для обміну досвідом, розвитку та підтримки жінок у юридичній професії. Із початком повномасштабної війни ЮрФем стала місцем підтримки для потерпілих від сексуального насильства та всіх видів гендерної дискримінації. Членкинями Асоціації є понад 300 представниць правничої професії: юристок, адвокаток студенток, науковиць, викладачок, працівниць правоохоронних органів.
Прес-Центр КУП НАНУ