До дня Героїв Небесної Сотні
20 лютого в Україні, згідно з Указом Президента України “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”, відзначають День Героїв Небесної Сотні. Цього дня ми вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави, тих, хто віддав своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України. Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості, а Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, перемогою в боротьбі українців за свої права і демократичний європейський вибір.
Гідність людини є однією з найважливіших особистісних цінностей, закріплених у багатьох правових актах, в тому числі міжнародних. У Конституції України (стаття 3) гідність людини, як і її життя, здоров’я, честь, недоторканність і безпека, визнаються в нашій державі найвищою соціальною цінністю. Фундаментальними міжнародними актами проголошується, що визнання гідності кожної людини та її рівних і невід’ємних прав є основою свободи, справедливості і загального миру. Наприклад, у статті 1 Загальної декларації прав людини (1948 рік) йдеться: “Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах”.
Почуття гідності та честі, є головними цінностями українців. Ці риси об’єднують наших героїв – борців за свободу та незалежність України різних часів: Української революції 1917–1921 років, Холодного Яру і повстанців 1920–1930-х, Української повстанської армії, учасників дисидентського руху, Революції на граніті, Помаранчевої революції, Революції Гідності. Сьогодні, в умовах війни на сході України, маємо частіше згадувати доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світових війн.
Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих українців – різних за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці, студенти, пенсіонери, громадяни інших країн. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.
Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва: цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб.
Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, здатну захистити суверенітет.
Огляд літератури «Небесна сотня: ціна свободи»
Від Євромайдану до АТО, від листопада 2013 по літо 2014 – ця книга простежує в хронологічній послідовності зміну настроїв і глибинні психологічні трансформації в українському суспільстві. Колективний портрет «народження нації», що за кілька місяців пройшла шлях від мирного протесту до національно-визвольної війни, складено з найпопулярніших за цей час дописів у соцмережах, виступів в інтернеті, фрагментів новинної стрічки…
Авторів збірника, серед яких як відомі літератори, блогери, журналісти, так і анонімні мережеві «нікі», об’єднує одне: всі вони були живими свідками й учасниками найдраматичніших подій новітньої української історії, і всі їх думки ц почуття, оцінки та пошуки смислів зафіксовано в режимі «включеного спостереження», шо дає читачу можливість доторкнутися до історії в момент її творення.
Письменники, твори яких увійшли до Антології, визначають обличчя української літератури, і це обличчя повернуто до Європи. В оповіданнях, уривках з романів – тема європейського минулого та майбутнього України. Тут же і трагічна сучасність – в антології розкриваються складні міжнаціональні та міжособистісні стосунки, тема Євромайдана, збитого Боїнга, агресії Росії та війни на сході України.
Андрій Курков – письменник, журналіст, сценарист, найбільш відомий на Заході український письменник, восени 2013 року готував для австрійського видавництва «Хаймон» збірку ессеїв про Україну. Однак 21 листопада він зрозумів, що закінчити її він не зможе, і замість збірки була написана ця книга, в якій автор докладно, по днях, описував, що відбувалося в Україні з самого початку Майдану. Це не революційний боєвик, не агітаційний текст – це особистий щоденник письменника, документ, що розповідає про життя в Києві під час Євромайдану, під час окупації Росією Криму і після цих подій.
Автор книги, професійний юрист, який після Революції гідності організовував роботу перших слідчих груп з розслідування справ Майдану, написав статті на цю тему, де висловив свій погляд на причини гальмування розслідування цих справ та загибелі мирних протестувальників. Головною з причин неефективності розслідування справ Майдану і того, що реальні злочинці до цих пір на волі, автор називає непрофесійність і кадрові прорахунки керівництва Генпрокуратури, спротив вищого керівництва МВС і загалом незацікавленість української влади у розкритті цих злочинів.
У цій книзі зібрані відверті інтерв’ю з головними героями тієї історичної зими. Контент книги є унікальним, а дані та свідчення публікуються вперше. Автор намагається максимально точно реконструювати події, зокрема, кулуарні процеси, які були приховані від очей тих, хто мерз на Майданах і площах України і дивився на ці події в телевізорі, але вони вплинули на історичні події Революції Гідності.
Прес-центр КУП НАНУ