Кафедрою міжнародного права та порівняльного правознавства було проведено семінар-дискусію “Аналіз судової практики щодо статей 10 та 11 Конвенції про захист прав та основоположних свобод”
17 Листопада, 2017
8 листопада 2017 року в Київському університеті права НАН України кафедрою міжнародного права та порівняльного правознавства було проведено семінар-дискусію “Аналіз судової практики щодо статей 10 та 11 Конвенції про захист прав та основоположних свобод”.
Зв’язок між свободою вираження поглядів та демократією завжди був основоположним. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях повторює, що свобода вираження поглядів є однією з основоположних засад демократичного суспільства та однією з найважливіших умов його прогресу та самореалізації кожної особистості. При цьому, це поширюється не тільки на інформацію та ідеї, які сприймаються схвально або нейтрально, чи розглядаються як безневинні, але і на ті, що ображають, шокують або турбують. Цього вимагають плюралізм, толерантність та широта поглядів без яких демократичне суспільство є неможливим. Безпосередньо це визначив Європейський суд з прав людини у справі «Гендісайд проти Сполученого Королівства» від 1976 року і підтвердив в подальших своїх рішеннях.
Також було наголошено, що свобода вираження поглядів не є абсолютним правом та підлягає певним правомірним обмеженням відповідно до пункту другого статті 10 Конвенції. Розглядались питання: За яких саме умов допустиме втручання в це право? Які висловлювання журналіста підлягають доведенню? Чи є необхідність доводити оціночні судження? Що можна вважати оціночними судженнями? та багато інших.
Особливе зацікавлення у ході проведення практичного заняття викликало розгляд судової практики, а саме справи в контексті статті 10 Конвенції: “Швидка проти України” від 2015 р., “Сірик проти України” від 2011 р., “Tatar та Faber проти Угорщини” від 2012 р. тощо. Під час проведення практичного заняття також розглядалися справи “Реквені проти Угорщини” від 1999 р., “Корецький та інші проти України” від 2008 р.
Наприкінці студенти відповіли на тестові завдання щодо пройденого матеріалу, які викликали плідну дискусію аудиторії.
Зв’язок між свободою вираження поглядів та демократією завжди був основоположним. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях повторює, що свобода вираження поглядів є однією з основоположних засад демократичного суспільства та однією з найважливіших умов його прогресу та самореалізації кожної особистості. При цьому, це поширюється не тільки на інформацію та ідеї, які сприймаються схвально або нейтрально, чи розглядаються як безневинні, але і на ті, що ображають, шокують або турбують. Цього вимагають плюралізм, толерантність та широта поглядів без яких демократичне суспільство є неможливим. Безпосередньо це визначив Європейський суд з прав людини у справі «Гендісайд проти Сполученого Королівства» від 1976 року і підтвердив в подальших своїх рішеннях.
Також було наголошено, що свобода вираження поглядів не є абсолютним правом та підлягає певним правомірним обмеженням відповідно до пункту другого статті 10 Конвенції. Розглядались питання: За яких саме умов допустиме втручання в це право? Які висловлювання журналіста підлягають доведенню? Чи є необхідність доводити оціночні судження? Що можна вважати оціночними судженнями? та багато інших.
Особливе зацікавлення у ході проведення практичного заняття викликало розгляд судової практики, а саме справи в контексті статті 10 Конвенції: “Швидка проти України” від 2015 р., “Сірик проти України” від 2011 р., “Tatar та Faber проти Угорщини” від 2012 р. тощо. Під час проведення практичного заняття також розглядалися справи “Реквені проти Угорщини” від 1999 р., “Корецький та інші проти України” від 2008 р.
Наприкінці студенти відповіли на тестові завдання щодо пройденого матеріалу, які викликали плідну дискусію аудиторії.
