Книжкова виставка в КУП НАНУ до Дня Соборності України

«Соборність України: 105 років історії та випробувань»

22 січня – особлива дата в історії України. У цей день ми відзначаємо два важливих свята – проголошення Української Народної Республіки та Акт Об’єднання українських земель. 106 років тому, 22 січня, українці проголосили незалежність своєї держави і створили Українську Народну Республіку, а рівно через рік відбувся Акт злуки УНР і ЗУНР. 

22 січня 1918 року IV Універсалом було проголошено незалежність УНР на засіданні Центральної Ради, якому передували визначні події: «Чутки про визначну історичну подію почали поширюватися раніше. І навколо будинку Центральної Ради на Володимирській вулиці зібрався великий натовп. Люди прагнули стати свідками історичного моменту. Багато публіки набилося на балкони сесійної зали. Після опівночі на сцену вийшли голова Центральної Ради Михайло Грушевський та голова Генерального секретаріату Володимир Винниченко, і коли Винниченко прочитав слова Універсалу: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу» – буря овацій потрясла стіни зали. Крики «Слава Україні!» злилися у загальний переможний крик раба, вирваного з кривавої неволі». Так описує події того дня київська газета.

А 22 січня 105 років тому був проголошений Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. На Софійському майдані в Києві 22 січня 1919-го, наповненому українцями, Галичина й Наддніпрянщина об’єдналися в єдину державу. Визволяючись від гніту імперій — Російської та Австро-Угорської, українці використовували кожну можливість для реалізації ідеї державності. На початку ХХ століття світ побачив суверенну державу — Україну, — говорить кандидат історичних наук Володимир В’ятрович. — Так, їй не судилося вистояти у протистоянні з ворогами, насамперед більшовицькою Росією. Але визвольний рух за відновлення державності не спинився, і врешті-решт досяг мети: Україна знову через десятиліття стала незалежною.

Ідея єдиної соборної України як ніколи актуальна в наш час. Саме соборність України яскраво втілюється в життя сьогодні, в ході повномасштабної війни з російським агресором, коли на фронті пліч о пліч воюють українці з різних куточків нашої країни – від Закарпаття до Донецька, від Волині до Криму. Соборність України стає ще більшою, коли цивільних людей, матерів з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку з окупованих та небезпечних районів евакуюють в більш безпечні області, коли їх приймають як рідних людей, коли громадяни всієї країни об’єднані в єдиному пориві: зробити все, щоб перемогти ворога й викинути загарбників з рідної землі.

Сьогодні Соборність України — це єдність усіх українців навколо головних ідей нашого майбутнього. Це неподільність наших земель: від Києва до Севастополя, від Донецька до Львова. Російська окупація недовговічна. Це агонія імперії, яка не має ні історичної, ні політичної перспективи.

Напередодні Дня Соборності України, для студентів КУП НАНУ університетською бібліотекою представлено книжкову виставку «Соборність України: 105 років історії та випробувань». На виставці представлена література, що висвітлює найважливіші події в історії України – передумови й причини об’єднавчого процесу, тернистий шлях України до соборності, ідеї побудови єдиної української самостійної держави.

Голубко В.Є., Гринчак В.А., Федущак-Паславська Г.М. Державний суверенітет України. Кн. ІІІ: Державні утворення українського народу першої половини ХХ століття: монографія. – Харків: Право, 2022. – 218 с.

На підставі проведеного аналізу історичних джерел і міжнародно-правових явищ з’ясовано механізм збереження української ідентичності після ліквідації Запорізької Січі та Гетьманщини, доведено її універсальність у різних форматах самовизначення. (УНР, ЗУНР, Карпатська Україна). Охарактеризовано етапи українського державотворення 1917-1921 рр., визначено момент реалізації державного суверенітету УНР, розкрито роль Берестейського договору у формуванні міжнародно-правових наслідків визнання держави. Проаналізовано переваги та недоліки державних форм правління на різних етапах самовизначення українського народу першої половині ХХ століття.

Мироненко О.М. Світоч української державності: політико-правовий аналіз діяльності Центральної Ради: монографія. – Київ, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 1995. – 327 с.

У монографії виключно на основі архівних документів, недоступних навіть для фахівців, досліджується політико-правова діяльність Центральної Ради – маяку українського національно-визвольного руху та її органів. Аналізуються найважливіші законодавчі акти щодо національного державотворення, відбудови економіки та господарства України, відродження української культури, налагодження міжнародного співробітництва тощо.

Надія і розчарування українства. До 90-річчя підписання Варшавського договору між Українською Народною Республікою і Річчю Посполитою Польською. – К.: ПП Сергійчук, 2010. – 363 с.

У пропонованому дослідженні розповідається про причини, які спонукали Уряд УНР піти на підписання в квітні 1920 року важкого для України Варшавського договору. На основі архівних документів показано, що польська сторона не тільки відмовилася до кінця виконувати взяті на себе зобов’язання, – підтримати незалежність Української держави, а й роззброїла своїх вчорашніх союзників, інтернувавши десятки тисяч українських бійців армії Петлюри за колючі дроти. Хоча у травні 1920 року Юзеф Пілсудський з балкону київського готелю «Континенталь» запевнив Україну у вічній дружбі й підтримці, польська армія не допомогла українським військам битися з російською армією, чим посприяли блискавичному наступу більшовиків, які пройшли всією Україною до Варшави. Ця трагічна історія надії та зради має бути уроком для сучасної України, яка знову бореться з російською агресією.

Зубков С.К., Карцевич В.Л., Хорошевський А.Ю. Події, що змінили Україну. – Харків, Факт, 2013.- 383 с.

До книги увійшли нариси про події, що змінювали історію України. Виникнення трипільської культури, заснування Києва та Львова, зародження Запорозької Січі та Переяславська Рада, бій під Крутами та Голодомор, Чорнобиль та проголошення незалежності України – всі ці події представлені в книзі. І серед надзвичайно важливих подій є Акт злуки особливо важливим з погляду на подальшу нашу історію, хоча через низку обставин того часу реалізувати переваги об’єднання УНР і ЗУНР в життя так і не вдалося. Проте Акт Злуки став не просто декларацією, він змінив Україну і Українців, ясно продемонструвавши їх прагнення до об’єднання.

Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нарис: монографія. – К.: Либідь, 1999. – 976 с.

В монографії відтворено панорамну картину історії Української національно-демократичної революції 1917-1921 рр. Розроблено критерії періодизації досліджуваного процесу, з’ясовуються причини, характер і мету боротьби, сутність революції, характеризуються головні події буремної доби, зокрема, Акт Злуки УНР і ЗУНР, що відбувся 22 січня 2019 року в Києві на Софійській площі охарактеризований автором як період національного піднесення та єдності українського народу.

Солдатенко В.Ф. Україна в революційну добу: Історичне ессе-хроніки. У 4-х тт., Т.ІІІ. Рік 1919. – К.: Світогляд, 2010. – 453 с.

Книга серії «Україна в революційну добу» присвячена відтворенню подій одного з найдраматичніших, найсуперечливіших історичних періодів, коли відсіч зовнішнім агресіям, «громадянська війна» досягли свого апогею – 1919 року.

У центрі уваги автора – аналіз протиборства, взаємодій та взаємовпливів сил, які уособлювали соціальні і національні начала, часто ворогуючи між собою, коли доля майбутнього вирішувалася на фронтах, що краяли Україну, жорстко перевіряючи практикою істинність та життєспроможність суспільних альтернатив, запропонованих різними політичними таборами. Але розпочинається хроніка подій цього року з історичної події – Акту Злуки, який був провісником процесу об’єднання двох гілок єдиного Українського народу, двох етнічних українських територій.

Левко Лук’яненко. Національна ідея і національна воля. – К.: «Гуляй Поле», 2008. – 191 с.

У просвітницько-публіцистичній праці автор розглядає наріжне питання ідеології української держави, дає оцінку державотворчого процесу в Україні, серед подій якого Акт Злуки УНР та ЗУНР є окремою яскравою сторінкою історії нашої Батьківщини. Головною темою книги є проблема національної ідеї, а рефреном – заклик до єдності народу через відродження мови, культури, національної гордості та любові до України.

Русначенко А. Нариси новітньої історії України. Кн. 1. – К.: Вид. Олег Філюк, 2014. – 476 с.

Монографія Анатолія Русначенка є спробою дати власне цілісне бачення новітньої української історії від початку ХХ століття, української революції 1915-1923 рр., серед яких непересічне місце займає 22 січня 1919 року, коли відбулося об’єднання, символічна злука всіх українських земель. Автор вказує на витоки комунізму і більшовизму в Росії і спроби перенести їх на український грунт, які призвели до жахливих наслідків у вигляді російсько-українських війн, голодоморів, колективізації і депортації населення України.

Наукова бібліотека КУП НАНУ