Коротка біографічна довідка Євдокимова В.О.

     Валерій Олександрович Євдокимов – у 1964 році
закінчив Харківський юридичний інститут (нині, Національний університет
«Юридична академія імені Ярослава Мудрого»). Кандидат юридичних наук,
професор.
     Народний депутат України, II та IV скликань, заступник голови
комітету Верховної Ради України із законності та правопорядку (1994–1998), Секретар Комітету ВР України з питань правової політики (2002–2006).
     Голова Союзу юристів України (з 1995).
     Президент Всесвітньої організації юристів (з 2011).
     Президент Світового конгресу українських юристів (з 1998)
     Президент Всесвітньої асоціації юристів у країнах СНД (з 1998).
     Президент Всесвітньої асоціації юристів ( 2003–2005, 2009–2011 ).
     Почесний Президент Всесвітньої асоціації юристів
     Президент Всесвітньої асоціації юристів у країнах Європи (з 2011)
     Президент Міжнародного благодійного фонду юристів України.
     Віце-президент Міжнародного Союзу юристів Росії.
     Перший голова Вищої ради юстиції України (1998–2001).
     Член Вищої ради юстиції України (з 1998).
     Радник Голови Вищої ради юстиції України.
     Радник Генерального прокурора України.
     Голова Всеукраїнської юридичної ради.
     Член Сенату Вищої Палати Міжнародного Парламенту безпеки та миру.
     Повноважний міністр Парламенту.
     Діючий член Європейської конференції судового порядку (Європейська Магістратура, 2005).
     Великий Магістр Міжнародної організації «Лицарський орден справедливості».
     Член Національної конституційної ради.
     Член Національної комісії з укріплення демократії та верховенства права при Президентові України.
     Академік Академії економічних наук України, Академік міжнародної академії фундаментальних основ буття, Академік Російської академії природних наук,

     Почесні звання: Заслужений юрист України. Почесний працівник Державної податкової служби України (1999), Почесний працівник прокуратури України (2000). Народний посол України (2001),

     Державні нагороди: ордени «За заслуги» ІІІ ступеня (1998), ІІ ступеня (2003), І ступеня (2004), Почесна грамота Верховної Ради України, Почесна грамота Кабінету Міністрів України, Орден Преподобних Антонія і Феодосія Печерських, Орден «Різдво Христове» І ступеня, Орден «Різдво Христове» Московського патріархату, Орден православної церкви «Андрія Первозванного» І ступеня, Орден Станіслава І ступеня, Орден Святої Королеви Анни, Хрест Пошани «Князь Святослав», Вищий орден юстиції Всесвітньої асоціації юристів, Відзнака Міжнародного рицарського ордену Справедливості – Орденом Справедливості І ступеня, Відзнака Міністерства юстиції України «За заслуги» (2000), Почесна відзнака Верховного Суду України «За вірність закону» (2003), Відзнака Вищої ради юстиції України (2001), Відзнака Головного управління Державної служби України, Почесна відзнака Вищого арбітражного суду України І ступеня (2001), Почесна відзнака Вищого господарського суду «Знак Пошани» (2006 р.), медаль «За заслуги у розвитку адвокатури» (2000), Відзнака Міжнародної кадрової академії «За ефективне управління» (2002), Почесна відзнака Конституційного суду України (2006), Почесна відзнака Вищого господарського суду України (2007), Вищий орден Президента Сербської Республіки (2010).
     Лауреат загальнонаціональної програми «Людина року» в номінації «Юрист року».