Культурна програма делегації КУП НАНУ в Будапешті
З
15 по 18 вересня студентам, магістрам та аспірантам Київського університету
права випала чудова нагода відвідати чарівне місто Будапешт. У світі є місця,
які подобаються. Є ті, які западають в душу. І ті, що підкорюють з першого
погляду. Будапешт – саме таке
місто. У нього якась своя, абсолютно непередавана атмосфера безпосередності.
Історичні споруди стоять поруч із зовсім новими будівлями, а величезні
багатоповерхові готелі підносяться поблизу знаменитих творінь, що не підвладні
часу.
Прогулянка
містом надзвичайно захоплююча. Гарна архітектура, старовинні й сучасні
пам’ятки, красиві вулиці й площі, затишні парки та набережна Дунаю.
Варто відмітити, що
Будапешт – це не лише фортеці та палаци, а й чарівні площі, звивисті вузькі
вулички, алеї, стародавні дворики з кам’яними лавками, встановленими в нішах
середньовічних стін. Тому Будапешт можна назвати безцінною перлиною Дунаю.
Відвідавши це місто, кожен збереже у серці неймовірні враження та почуття
захоплення назавжди. Наша делегація отримала купу вражень та незабутній досвід.
Королівський
палац, що піднімається над містом, видно майже з будь-якого
місця. Сигізмунд Люксембурзький (1368 – 1437), король Угорщини та чеських
земель, згодом також коронований Священним римським імператором, прагнув
створити монархічне місце, яке відповідало б його званню. Він збудував
величезні укріплення та розкішні крила. Його лицарський зал розміром 73×18
метрів майже не мав собі рівних у тогочасній Європі. Прибудови до палацу у
стилі Ренесансу продовжувались за правління короля Матіаша (1458-1490). Було
споруджено ряди декоративних фонтанів, висячі сади, лоджії, великі бронзові
скульптури, а дахи було покрито черепицею.
Хор і бібліотека ерудованого короля (Bibliotheca
Corviana) були порівнянні лише з тими, що перебувають у Ватикані. За 150 років
турецької окупації більшу частину палацу було зруйновано. Хоча відреставрований
замок зазнав чергової облоги під час війни за незалежність проти Габсбургів
(1849), після австро-угорського компромісу (1867) угорський король Франц Йосиф
був коронований тут. В цю епоху було створено 200-метрову серію приміщень,
подібних до яких можна було знайти лише у Версалі. Наприкінці Другої світової
війни німецькі окупанти закріпилися в замку Буди, і під натиском радянської
армії палац знову було зруйновано.
Палац
Сандор – спочатку ця неокласична споруда, зведена на площі Св.
Георгія між 1803 і 1806 роками, була домом родини Сандорів. У 1867 році
прем’єр-міністр Гайла Андрассі найняв його спочатку для державних цілей, потім
з 1881 року він вважався постійним місцем перебування уряду, а до 1945 року був
офісом і домом діючого прем’єр-міністра Угорщини. Майже повністю зруйнований
під час Другої світової війни, реконструйований палац з 2003 року є резиденцією
Президента Республіки та центром Управління Президента Республіки.
Площа
Св. Георга У середні віки це був один із ринків Королівського
палацу, і саме тут стояла церква святого Сигізмунда, де було поховано першу
дружину короля Маттіаса – Катерину Поджебрад. Найяскравішою із скульптур у
парках навколо палацу Будаварі є шестиметровий птах Турул, емблема угорських
військ.
Ланцюговий
міст загальновідомий
під назвою Ланцюгового, заслуговує на згадку людина, чиє ім’я він носить:
Ланцюговий міст Сечені. Його будівництво ініціював граф Іштван Сечені. Він
боровся проти будь-якого спротиву з боку людей, які вважали, що течія змиє
фундаменти, а міст зруйнується. Сечені шукав підтримки свого задуму і почав
створювати одне з найвидатніших технічних досягнень того часу, розроблене
англійським інженером Вільямом Кларком, будівництвом якого керував шотландський
інженер Адам Кларк. Спорудження мосту зайняло десять років (1839-1849), тому що
під час Угорської революції 1848 року обидві воюючі сторони хотіла зробити
майже закінчений міст непрохідним. Перший транспорт, що рушив через міст, коли
його було відкрито у 1849 році, перевозив Угорський Святий Хрест з Буди до
Дебрецена. Наприкінці Другої світової війни німецька армія підірвала цей міст
так само, як і інші. Будапештська легенда стверджує, що під час відкриття мосту
один з підмайстрів виявив, що у чотирьох левів, які охороняють міст, відсутній
язик. Присоромлений скульптор одразу кинувся в Дунай.
Центр
Пешту В Будапешті можна знайти всі важливі світові бренди.
Площа навколо вулиці Ваці, площі Воросмарті та вулиці Дика Ференца пульсує
елегантними магазинами, терасами, архітектурними дивами, розкішними готелями та
гулом центру міста. Тут слід погуляти поціновувачам справжньої вишуканості.
Гербо – найвідоміша кондитерська міста і одна з найкращих
у Європі.
Еклектична будівля Паризького двору поєднує в собі
арабський, мавританський та готичний стилі.
Другий день нашого перебування в
Будапешті закінчився незабутньою екскурсійною прогулянкою річкою Дунай, що дало
можливість усім не тільки насолодитися гостинністю угорського народу, а й
помилуватися прекрасним містом Будапешт у сяйві вечірніх вогнів.
Дунайська
набережна Скульптура юна принцеса, що сидить на перилах Дунайської
набережної, – робота Ласло Мартона. Моделлю слугувала дочка скульптора. Було
зроблено дві копії цього твору: один знаходиться у рідному місті художника
Таполька, а другий – у концертному залі в Токіо Metropolitan Art Space, Японія.
Острів
Маргіт – місце, яке не піддається опису, шматок землі довжиною два
з половиною кілометри, шириною пару сотень метрів, посеред Будапешта. Здається,
крім руїн каплиці, церкви та монастиря, двох готелів та басейну, острів Маргіт
нічого не містить. Чи так це насправді? Римляни залишили укріплення та вілли,
середньовічні монастирські ордени – церкви та монастирі, загарбники –
руйнування та величезне обурення. Сьогодні це місце популярне серед любителів
спорту та природи з ранку до ночі, але кожен, хто поспілкується із платаном
140-150 років чи мудрим старим дубом, зрозуміє, що такий стан справ на острові,
ймовірно, тимчасовий.
Свята Маргарита Арпадського дому (Спліт, 1242 р. – Острів
Маргіт, 1270 р.). Дитина короля Бела IV була присвячена Богові за умови, що Він
визволить країну від татар. Дивом це сталося. Таким чином долю маленької
Маргарет було визначено. Вона склала свою обітницю у віці дванадцяти років, і
до смерті жила аскетичним життям.
Таким було перебування делегації КУП НАНУ в Будапешті, за організацію
якого нам хотілося б ще раз подякувати адміністраціі нашої Alma mater, адже не
слід забувати про те, що ця подорож була можливістю вивести студентську
дослідницьку діяльність з локального на міжнародний рівень, відчути себе
європейцями та долучитися до європейської парламентської спільноти на тлі
дивовижних краєвидів одного з найкрасивіших міст Європи.
Прес-центр КУП НАНУ