Національна академія наук України Київський університет права

КУП НАН України провів ІІІ Міжнародний форум «Захист персональних даних в сфері цифрової економіки»

1 Лютого, 2019

КУП НАН України провів ІІІ Міжнародний форум


 «Захист персональних даних в сфері цифрової економіки»


28 січня 2019 року у Київському університеті права НАН України відбувся ІІІ Міжнародний форум «Захист персональних даних в сфері цифрової економіки».




Даний захід був присвячений Міжнародному дню захисту
персональних даних і 70-річчю з дня прийняття ООН Загальної декларації прав
людини.




Із вітальним словом від організаторів і партнерів до
учасників форуму звернулися модератори заходу, декан юридичного факультету Тетяна Тарасевич, радник Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини Гліб
Малютін
, голова Всеукраїнської асоціації «Інформаційна безпека та
інформаційні технології» Лілія Олексюк,
які відмітили, що форум має на меті обговорити проблеми охорони персональних
даних в демократичному суспільстві. Те що конференція проводиться в стінах КУП
НАН України є основою перспективного розвитку чинного законодавства і правової
науки. Це позиція і намагання ректорату сприяти всьому новому, креативному. Власне
задля цього майже кожен місяць в Київському університеті права проводяться
наукові міжнародні, всеукраїнські та внутрішні форуми.




 
6_1.jpg10.jpg116.jpg

Учасники форуму наголосили на тому, що непересічне
доленосне значення захисту
персональних даних у
забезпеченні потреб людини особливого доказування не потребує і наразі це
аксіома. З огляду на це вчені і громадськість прикладають значні зусилля у
заходах і наукових форумах із удосконалення правового забезпечення охорони персональних
даних.




У цьому напрямі слід відзначити послідовні та
цілеспрямовані зусилля колективу науковців Київського університету права
Національної академії наук України із наукової розробки проблем доктрини теорії
та практики, а також формування культурного, освітянського, гуманітарного
світогляду студентів та викладачів. Ректор університету Юрій Бошицький акцентував на тому, що ми раді вітати і підтримувати
не тільки організаційно, матеріально і інтелектуально такі заходи,
популяризувати їх здобутки, а й враховувати вагомі напрацювання українських і зарубіжних
учасників у практичній та нормотворчій діяльності.






imgp64951.jpg
imgp64961.jpg
imgp65021.jpg

Тим більше, що проведення цього форуму у досить
складних сучасних для України умовах свідчить про його європейське спрямування,
намагання прийти в європейське та світове співтовариство не лише споживачами
його здобутків, але й самим привнести ваговий внесок. За великим рахунком
йдеться про єдиний освітянський простір, адаптаційний напрямок розвитку
законодавства у сфері
персональних даних, уніфікацію
його інститутів та підходів до їх засвоєння студентами. У всякому разі ми
повинні отримати професійно підготовленого, думаючого, фахівця, здатного
приймати вірні рішення у складних ситуаціях.

imgp65081.jpg

13.jpg

12.jpg



Слід зазначити, що можливість захисту персональних даних є одним з основоположних прав людини,
які закріплені в ст. 12 Загальної декларації і прав людини ООН і ст.32
Конституції України.




Гліб Малютін зачитав вітальне слово Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини Людмили
Денісової
і побажав всім учасникам наукового заходу, представникам правової
еліти України конструктивних творчих дискусій, толерантного ставлення до здобутків
попередників, плідних ідей та пропозицій, звершень в ім’я прогресу людства та
прориву у забезпеченні охорони персональних даних.




В роботі форуму взяли участь професіонали в галузі
захисту персональних даних, міжнародні експерти та представники профільних
державних установ, провідні «гравці» бізнесу в сфері захисту інформації,
електронних сервісів, провайдери для обговорення основних питань.




На пленарному засіданні розглянуто центральне питання
форуму «
GDPR в Україні: міф чи реальність».




Зокрема, Голова комісії з кібербезпеки і протидії
корупції нотаріальної палати України Наталія
Козаєва
, яка виступала в якості спікера, доповіла присутнім про Єдині та
Державні реєстри, та що зміниться із впровадженням GDPR. Думка нотаріату, сьогодні
державі необхідні певні кроки у законодавчому полі від регуляторів, для
взаємодії положення GDPR прийнятого у країнах Європейського союзу та закону
України «Про захист персональних даних». Також потребує уваги:




– постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня
2015 р. № 1127, а саме Порядок надання інформації з Державного реєстру речових
прав на нерухоме майно, який надає можливість будь кому з паспортом, кодом та
сплаченим адміністративним збором отримати інформацію, яка містить персональні
дані щодо будь якого суб’єкту та/або об’єкту;




– відповідальність реєстраторів щодо розповсюдження
інформації, яка містить персональні дані.




Панельні дискусії були присвячені наступним питанням:




1.     Використання
фото та відеоматеріалів у професійній діяльності та соціальних мережах: Захищаємо?
Що та від кого?




2.     Реформування
українського законодавства на тлі переходу до зміни у регулюванні питань
захисту персональних даних у ЄС.




3.     Можливість
юридичного захисту права на захист персональних даних в Україні.




4.     Інформаційна
безпека у сфері захисту персональних даних.




В ході панельних дискусій на форумі учасниками було
розглянуто:




– новели європейського законодавства (обробка даних,
превентивні засоби та штрафи);




– стан законодавства, організація захисту персональних
даних в Україні (особливо при розбудові загальнодержавних реєстрів – реєстру
пацієнтів, реєстру учнів тощо) та при розбудові e-Health;




– інформаційна безпека систем електронної
ідентифікації і надання довірчих послуг та захист персональних даних;




– хмарні сервіси та зберігання інформації у
дата-центрах;




– вплив GDPR на бізнес, що співпрацює з ЄС;




– використання фото і відео матеріалів у професійній
діяльності та блогерами;




– участь закладів науки та освіти в системній
розбудові електронних сервісів;




– механізми захисту персональних даних у
правоохоронній сфері;




– системи обміну даними між державними органами;




– оцифрування даних, доступ до архівних даних у
наукових та особистих цілях;




– інші аспекти надання електронних сервісів і
особливості їх практичної реалізації.