Молодіжна благодійна акція в Державному історико – меморіальному Лук’янівському заповіднику

09 квітня 2009 року студенти КУП НАНУ долучилися до благодійної акції щодо благоустрою території одного з найстаріших некрополів міста «Лук’янівського цивільного кладовища», де знаходяться поховання людей, які в різні часи творили історію нашого міста, нашої держави: історик держави і права, другий президент АН УРСР, міністр освіти в уряді Скоропадського в 1917 р. академік М.Василенко; академік АН УРСР м.Холодний; В.Корецький – професор і керівник (з 1937) кафедри історії держави і права; завідувач кафедри міжнародного права (з 1947) В.М. Корецький – перший вітчизняний учений, який увійшов до складу Комітету ООН з прогресивного розвитку міжнародного права та його кодифікації (Н.-Й., 1947), а згодом став членом Комісії міжнародного права ООН (Н.-Й., 1949–1951), що продовжила роботу попереднього комітету. Член і перший заступник голови Комісії з прав людини ООН (1947–1949), до функцій якої у цей період належала розробка проекту Загальної декларації прав людини. Очолював делегацію УРСР на сесіях Конференції ООН з морського права (Н.-Й., 1958; Женева, 1960). Був членом Постійної палати Третейського суду в Гаазі (1957–1969).У 1960 на 15-й сесії Генеральної асамблеї і Ради безпеки ООН В.М. Корецького обрано членом Міжнародного суду ООН у Гаазі, а з 1968 по 1970 рік він – віце-президент цього Суду. Володимир Михайлович був почесним членом Індійського товариства міжнародного права (з 1960); член-кореспондентом (з 1965), дійсним (з 1977), а потім почесним (з 1983) членом Інституту міжнародного права (м. Гент, Бельгія); академіком Мексиканської академії міжнародного права (з 1968); член-кореспондент Аргентинської асоціації міжнародного права (з 1971).В.М. Корецький – єдиний вчений-юрист у колишньому СРСР, який був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці (1980); серед загиблих в 1934-1941 р.р. – 28 молодих літераторів, т.зв. «Група Косинки».
На Лук’янівському кладовищі в криваві 30-ті НКВдисти ховали сліди етно, геноциду, яке радянська влада проводила в Україні.
Понад 227 могил і надгробників історичного київського некрополю взято на державний облік.
Після завершення робіт працівники заповіднику провели екскурсію.
Певним відкриттям для студентів була постать Юрія Глушко-Мова (1882-1942). На IV Українському далекосхідному з’їзді (жовтень 1918 р.) Юрія Глушко обрали головою Українського крайового секретаріату Зеленого Клина. Був засуджений у 1923-1924 р.р. серед 200 українців. Помер у 1942 р. в м.Києві від голоду.
Студенти КУП НАНУ попрацювали разом із волонтерами м.Києва, взяли шефство над могилами Володимира Корецького та Юрія Глушко-Мова.
Ця акція проходила за ініціативою міністерства України у справах молоді та спорту, Всеукраїнського молодіжного центру праці.