Огляд літератури «Шлях України до свободи і незалежності. В пам’ять про загиблих героїв Майдану та російсько-української війни»

20 лютого вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні та російсько-української війни

20 лютого в Україні, згідно з Указом Президента України “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”, відзначають День Героїв Небесної Сотні. Цього дня ми вшановуємо пам’ять про тих громадян, хто віддав своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України. Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості, а Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, перемогою в боротьбі українців за свої права і демократичний європейський вибір.

Минуло одинадцять років від цих подій та початку збройної агресії Російської Федерації проти України. Сьогодні наша Небесна сотня налічує в тисячі разів більше загиблих героїв, і поруч з іменами перших загиблих неоголошеної та несправедливої російсько-української війни стоять імена десятків тисяч воїнів, що загинули, захищаючи Україну від жорстокої агресії з боку Росії.

Революція Гідності та подальший героїчний опір українського народу російським загарбникам засвідчила: українці не просто обрали шлях до вільного світу, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. Воїни Збройних Сил України роблять все, щоб довести істину: Україна – держава з власною самобутністю, історією та гідністю, вона здатна захистити свій суверенітет та територіальну цілісність, а тому обов’язково переможе.

Вашій увазі пропонується віртуальна книжкова виставка

«Шлях України до свободи і незалежності. В пам’ять про загиблих героїв Майдану та російсько-української війни»

Пирожков С., Хамітов Н. “Цивілізаційна суб’єктність України: від потенцій до нового світогляду і буття людини”. – Київ: Наукова думка, 2020.

У монографії здійснено осмислення цивілізаційної суб’єктності України – такого стану розвитку, коли наша країна сама вирішує свою долю, обирає ідентичність і партнерів. Автори ставлять і вирішують проблеми винайдення ефективної методології осягнення країни як суб’єкта історії та геополітики. Вони розробляють методологію метаантропологічного потенціалізму, що дозволяє розуміти реальні можливості країни для створення її гуманістичного цивілізаційного проєкту, який сприяє гідній самореалізації людини. В роботі обґрунтовано необхідність формування нової системи безпеки в умовах війни, а також євроатлантичний вектор як каталізатор суб’єктності України.

Снайдер Т. Про свободу/ пер. з англ. Г. Герасим. – Львів: Човен, 2024.

Тімоті Снайдера називають «провідним інтерпретатором нашиї темних часів». Як історик він дав нам приголомшливі нові погляди на політичний колапс і масові вбивства. Як публичний інтелектуал, він використовує ці знання для порад і передбачень, працюючи проти тоталітаризму.

Для Снайдера, як і для українців, справжня свобода – це не так свобода від чогось, як свобода процвітати, йти на ризики заради майбутнього, яке ми обираємо, працюючи та воюючи разом. Свобода і є тією цінністю, яка уможливлює всі інші, і за таку свободу бореться український народ.

Майдан. Пряма мова. Кн.1 / Розшифр., упоряд. та прим. О.Ю. Чебанюк, О.Ю. Ковальової. – К.: Національний музей Революції Гідності, 2019. 448 с. (Усна історія Майдану).

35 інтерв’ю, записаних з учасниками та свідками подій Революції Гідності в Україні, складають першу книжку видавничої серії усних історій «Майдан.Пряма мова», започаткованої Національним музеєм Революції Гідності. Упродовж 2014-2019 років науковці зібрали понад 200 інтерв’ю, і робота по збору свідчень триває.

Євромайдан – драматичний період новітньої історії України – постає перед нами у спогадах, враженнях, роздумах учасників тими епізодами пережитого, які вони особисто вважають важливими, які їх найбільше вразили та запам’яталися. Згідно із засадами усної історії як наукового методу інтерв’ю наведено зі збереженням мовних і стилістичних систем особливостей оповідей та мінімальними правками, потрібними для полегшення прочитання. Тому зі сторінок цієї книги звучать голоси реальних живих людей, героїв Майдану та війни.

Винницький М. Український Майдан, російська війна. Хроніка та аналіз Революції Гідності / пер. З англ. Р. Клочка. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2023. 560 с.

Книжка заступника Міністра освіти і науки Михайла Вінницького детально та послідовно висвітлює події в Україні за п’ять років – від 2013 до 2018. Ця історична праця поєднує в собі точку зору науковця і спостерігача–учасника, який брав активну участь у протестах на Майдані Незалежності в Києві. Під час Революції Гідності Михайло Вінницький був постійним коментатором англомовних ЗМІ, здійснював аналіз поточних подій у своєму блозі «Думки з Києва». А згодом написав цю книгу, яка вперше побачила світ 2019 року англійською мовою і стала внеском автора у відстоюванні позицій України в її довголітній інформаційній боротьбі. Переклад цієї книги вийшов наприкінці минулого року і теж став значним внеском долучення читачів до хроніки та аналізу такого явища в українській історії, як Майдан і початку російсько-української війни.

«Літопис самовидців: дев’ять місяців українського спротиву»/ автор проекту Оксана Забужко, упорядник Тетяна Терен, предмова Світлани Алексієвич. – К.: Комора, 2014. 

Від Євромайдану до АТО, від листопада 2013 по літо 2014 – ця книга простежує в хронологічній послідовності зміну настроїв і глибинні психологічні трансформації в українському суспільстві. Колективний портрет «народження нації», що за кілька місяців пройшла шлях від мирного протесту до національно-визвольної війни, складено з найпопулярніших за цей час дописів у соцмережах, виступів в інтернеті, фрагментів новинної стрічки…

Авторів збірника, серед яких як відомі літератори, блогери, журналісти, так і анонімні мережеві «нікі», об’єднує одне: всі вони були живими свідками й учасниками найдраматичніших подій новітньої української історії, і всі їх думки ц почуття, оцінки та пошуки смислів зафіксовано в режимі «включеного спостереження», шо дає читачу можливість доторкнутися до історії в момент її творення.

Кошкіна С. Майдан. Нерассказанная история. – К.:Брайт Стар Паблишинг, 2015.

У цій книзі зібрані відверті інтерв’ю з головними героями тієї історичної зими. Контент книги є унікальним, а дані та свідчення публікуються вперше. Автор намагається максимально точно реконструювати події, зокрема, кулуарні процеси, які були приховані від очей тих, хто мерз на Майданах і площах України і дивився на ці події в телевізорі, але вони вплинули на історичні події Революції Гідності.

Трайлакало О. Майдан. Погляд зсередини. – К.: Сервіс «Book Express»;вид. М.Ю. Мельник, 2018. -320 с.

Ця книга – збірка спогадів «Львіської брами» – захисників першої барикади, що стояла під мостом на вулиці Інститутській, людей, яким пощастило опинитись у вирі подій Революції Гідності, тому кожна емоція тут щира, а кожне слово – правда. Книга присвячується загиблим Героям Небесної Сотні, а в передмові автор наголошує: «Ми просто не маємо права промовчати, бо якщо ми самі не напишемо нашу історію, то її обов’язково напишуть інші. Але тоді це буде зовсім інша «історія…Ми повинні робити все для того, щоб зберегти і донести нащадкам, якою ціною виборювалась наша Незалежність. Ми хоча б спробували це зробити, і надалі робитимемо все, що від нас залежить, бо зупинятись не маємо права».

Рябчук М. «Долання амбівалентності. Дихотомія української національної ідентичності – історичні причини та політичні наслідки». – К.: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2019. – 252 с.

Якщо попередні книги були в основному свідченнями очевидців, живих учасників Майдану, то монографія науковця Інституту політичний і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України присвячена дослідженню української національної ідентичності у двох її різних, істотно відмінних формах, означених автором як «українська етнокультурна» та «українська інституційна» ідентичність. В праці доводиться, що історична дихотомія ідентичності української нації значно ускладнює процеси пострадянської трансформації і відчутно ослаблює українське суспільство. Майдан був актом становлення української нації, але далеко не всі українці підтримували його, і амбівалентність українського народу відчутно ослаблює українське суспільство перед лицем російської агресії. Монографія обґрунтовує необхідність та з’ясовує передумови формування об’єднавчої громадянської ідентичності всіх жителів України.

Антологія «Україна – Європа» / упоряд. та вступ ст. О.В. Красовицького; худож.-оформл. Л.П. Вировець. – Харків: Бібколектор, 2015. 

Письменники, твори яких увійшли до Антології, визначають обличчя української літератури, і це обличчя повернуто до Європи. В оповіданнях, уривках з романів – тема європейського минулого та майбутнього України. Тут же і трагічна сучасність – в антології розкриваються складні міжнаціональні та міжособистісні стосунки, тема Євромайдана, збитого Боїнга, агресії Росії та війни на сході України.

«Як вмирає правда про Майдан…» / О. Баганець. – К.: Юрінком Інтер, 2018.

Автор книги, професійний юрист, який після Революції гідності організовував роботу перших слідчих груп з розслідування справ Майдану, написав статті на цю тему, де висловив свій погляд на причини гальмування розслідування цих справ та загибелі мирних протестувальників. Головною з причин неефективності розслідування справ Майдану і того, що реальні злочинці до цих пір на волі, автор називає непрофесійність і кадрові прорахунки керівництва Генпрокуратури, спротив вищого керівництва МВС і загалом незацікавленість української влади у розкритті цих злочинів.

Наукова бібліотека КУП НАНУ