Національна академія наук України Київський університет права

Огляд літератури з фондів Наукової бібліотеки КУП НАН України до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка

6 Березня, 2024

Жива
Душа поетова святая,
Жива в святих своїх речах,
І ми, читая, оживаєм
І чуєм Бога в небесах

Є в історії світової культури особистості, чия велич визначається не тільки їхньою літературною спадщиною, а й всією сукупністю творчої та суспільної діяльності, самою символічністю їхнього буття. Таким був Тарас Григорович Шевченко – велика і невмируща слава українського народу, митець, художник, який розчинив українській нації двері у вічність.

«Кобзар» – це наша духовна зброя, колосальна духовна сила та магічний засіб національного самоусвідомлення, духовного самовоскресіння, національна Книга пам’яті, в якій закодовано ідейно-естетичну інформацію про буття українського народу.


Шевченко Т.Г. Кобзар.

Поетичний скарб, який залишив світу геніальний Тарас Шевченко, ось уже майже два століття формує світогляд українців, надихає на нові звершення, слугує містком між сучасністю та народною пам’яттю. Великий українець створив творчий доробок, який без перебільшення являє собою культурну спадщину світового значення. 


Жулинський М. Українська література. Творці і твори. Учням, абітурієнтам, студентам, учителям.- К.: Либіль, 2011. 1150 с.

В книзі, наряду з самими творами великого Кобзаря, відомий український літературознавець дає художню та історичну оцінку творчості Тараса Шевченка, називаючи великий твір тріумфом українського слова, Книгою буття українського народу. «З’явився Шевченко – і Україна почула свій новий голос, побачила нове духовне світло, що долало темінь і торувало шлях у майбутнє».


Жулинський М.. Духовний будівничий України: Книга-альбом. – К.: Мистецтво, 2017. 320 с. іл.

Шевченкове Слово, духовний код української нації, вже майже два століття є шляхом до самоутвердження і духовного зростання народу, пробуджує почуття національної честі і гідності, поваги й любові до рідної культури, мови, історії, звичаїв. Книга українського вченого розкриває велич та масштаб особистості Шевченка, його внесок до української державності.


Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. – 5-те вид.– К.: Комора, 2017. 304 с.

Книга «Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу» вперше вийшла друком 1997 року і справила ефект бомби в українському літературознавстві — не менший, ніж «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко в літературі. Авторський метод інтерпретації класичних текстів скандалізував адептів канону Великого Кобзаря, і дискусія швидко переросла в «битву за святині». Тепер, із відстані у двадцять років, читачеві пропонується поглянути на цю унікальну працю в контексті розвитку шевченкознавства за роки Незалежності України.


Лебідь Є. Метатекст поезії Тараса Шевченка та українська література: давня і нова доба /Національна академія наук України. Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка. [Проєкт «Наукова книга».(Молоді вчені)]. – К.: Наукова думка, 2012. 169 с.

Монографія присвячена дослідженню поетичної спадщини Тараса Шевченка та її зв’язку з українською літературою давньої та нової доби. Висунуто та обґрунтовано ідею про існування універсального коду української літератури, що збагачувався національними рисами, забезпечував цілісність літературного процесу з часів Давньої Русі й до Незалежної України.


Генералюк Л. «Святим дивом сяють храми Божі…» Храми України в малярстві, поезії і прозі Шевченка); вступ. сл. Мирослава Поповича; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, Національний музей Тараса Шевченка. – К.: Балтія-Друк, 2013.168 с., іл.

Автор книги – Леся Генералюк, українська літературознавиця й мистецтвознавиця, докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу слов’янських літератур Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. У центрі уваги авторки – створений Тарасом Шевченком образ храму, репрезентанта національної ментальності й національної історії. Леся Генералюк розповідає про те, як в іконічних і словесній формах митець показав, що храми, як центри духовності, освіти, культури, а в українських реаліях – і центри протидії експансії світу чужого, передають код українства та є своєрідною кристалічною решіткою буття народу.

Наукова бібліотека КУП НАНУ