Перше засідання секції молодих учених

     Зважаючи на значущість теоретико-методологічної підготовки молодих
учених, ректоратом Київського університету права НАН України
запроваджено систему заходів з поглиблення та поліпшення знань
науковців-початківців у галузі методології юридичної науки. Зокрема,
розпочав роботу постійно діючий теоретико-методологічний семінар, у
ході роботи якого студентами і аспірантами обговорюватимуться найбільш
актуальні питання теоретико-методологічного змісту.

     Методологічний семінар “Юридична наука і суспільство
(проблеми теорії і практики)” вже декілька років проводиться на базі
Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України та об’єднує
провідних учених різних галузей правознавства. Рішеннями Вчених Рад
Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України та Київського
університету права НАН України в структурі семінару була запроваджена
секція молодих учених.
     15 грудня 2004 року відбулося перше засідання секції молодих
учених на тему “Теоретико-методологічні проблеми правознавства”. На
семінарі були присутні члени наукового товариства Київського
університету права НАН України, а також студенти і аспіранти інших
київських вузів.
     Відкрила роботу секції проректор з наукової роботи
Київського університету права НАН України, доктор політичних наук,
професор О.В. Бабкіна. Вона наголосила на тому, що для
дослідників-початківців дуже важливо мати уявлення про методологію
наукової творчості, оскільки при оволодінні навичками наукової роботи
виникає найбільше питань саме методологічного характеру. За словами
професора, кожен новий етап у процесі розвитку науки пов’язаний із
подальшим зростанням значення методології дослідження. Поворот до
інтенсивної розробки проблем методології характерний зараз майже для
всіх галузей науки. На жаль, така закономірність недостатньо проявляє
себе в правознавстві, хоча потреба в розвитку методології права з
кожним днем відчувається все гостріше. Процеси трансформації і
демократизації, що відбуваються в Україні, свідчать про важливість руху
посттоталітарного суспільства до права, відмову від неправових способів
вирішення соціально значущих проблем.

     Призначення юридичної науки вбачається в теоретичному
забезпеченні вирішення протиріччя між об’єктивною потребою суспільства
в русі до соціально-правового прогресу і її реального втілення в
суспільній практиці, всебічному обгрунтуванні правового курсу та
правового розвитку в умовах перехідного періоду.

     За словами О.В. Бабкіної, логіка подій, які відбуваються в
суспільно-правовому житті, сформувала соціальне замовлення юридичній
науці на розробку проблеми дії права, обгрунтування її теорії та
методології.

     Доктор юридичних наук, професор В.Д. Бабкін у своїй доповіді
“Поняття методології, її взаємозв’язок з теорією держави і права”
зазначив, що зміни, які відбулися в останню чверть ХХ ст. та на початку
ХХІ ст., як у всьому світі, так, зокрема, і в Україні, зумовили
необхідність адекватної реакції на них з боку правознавства. Поступово
відбувається перехід від вульгарного соціологізму, що принижує роль
права, як простого знаряддя державної політики, до розуміння права, як
виразу загальнолюдських цінностей: справедливості, свободи, рівності.

     В.Д. Бабкін зауважив, що рівень методологічного розвитку
правознавства є одним із показників політичної і правової культури
суспільства. Достовірність, точність та логічність наукового знання
значною мірою залежать від його методологічного забезпечення.

     Точаться плідні дискусії про зміст і поняття методології
юридичної науки, її співвідношення з теорією держави і права, про рівні
методологічні системи; співвідношення філософії права і теорії держави
і права.

     Далі учасникам семінару були запропоновані такі питання для обговорення:

     – сучасні проблеми розвитку методології юридичних досліджень;

     – взаємозв’язок філософії права та загальної теорії держави і права;

     – використання міждисциплінарних методів дослідження в правознавстві.

     Віце-президент з наукової та методичної роботи Міжрегіональної
академії управління персоналом, доктор політичних наук, професор
В.М. Бебик звернув увагу присутніх на необхідність використання
міждисциплінарного підходу при вивченні правових явищ, зокрема на
взаємозв’язок права і політики, загальної теорії політики та філософії
права, на існування наукових дисциплін, що знаходяться на межі правових
та інших гуманітарних знань: соціології політики та юридичної
соціології, юридичної конфліктології тощо.

     Активну участь в обговоренні взяли молоді науковці, серед
яких варто відмітити кандидата політичних наук В. Бушанського,
аспірантів Київського університету права НАН України В. Копотя, Д.
Козлова, а також студентів цього ж навчального закладу С. Зубченка, І.
Ткачука, О. Простибоженка, А. Сидорова.

     Завершуючи дискусію і відповідаючи на ряд питань, порушених у
ході обговорення завідуючий відділом історико-правових досліджень,
кандидат юридичних наук І.Б. Усенко звернув увагу на недоліки і
перевани сучасного методологічного плюралізму, на ті зміни, що упродовж
останнього часу відбулися в методологічному озброєнні українських
правознавців. Водночас він наголосив на тому, що попри всі зміни, не
втратили своє значення три “класичні” методи юридичної науки:
формально-догматичний, історико-правовий та порівняльно-юридичний.

     У заключному слові О.В. Бабкіна підкреслила значення розвитку
методологічної культури молодих науковців, умілого використання ними
системи загальнофілософських, загальносуспільних та спеціальних методів
дослідження. Існує ще багато невирішених проблем методологічного
правознавства: проблема поєднання наукового та ціннісного підходів;
подолання штучної ізоляції української правової науки від світової.
Таким чином методологія науки – це складне багатоаспектне духовне
утворення, що забезпечує достовірність отриманих знань. У методології
активність людського розуму, інтелектуальна напруга правового життя
суспільства. Оскільки право це найважливіша соціальна і культурна
цінність, то отримання істинних знань про право значною мірою
досягається вивіреною філософсько обгрунтованою методологією.

     Наступний семінар планується провести спільно з Інститутом
держави і права ім. В. М. Корецького НАН України у квітні 2005 року.

Т.В. Ходаківська,
заступник редактора
“Часопису Київського університету права”