Представники КУП НАНУ взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції «Права людини в сучасному світі»
20 березня 2013 року в Києві відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Права людини у сучасному світі», присвячена проблемним питанням правової регламентації та реалізації прав людини.
Організаторами конференції виступили Конституційна Асамблея України, Київський університет права Національної академії наук України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національна Академія правових наук України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України, Українська асоціація міжнародного права та Львівська лабораторія прав людини і громадянина Національної Академії правових наук України.
Конференцію відкрив почесний ректор Київського університету права Національної академії наук Українии, директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України, академік Національної Академіїї наук України та Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Ю.С. Шемшученко. В роботі конференції взяли участь члени Комісії Конституційної Асамблеї з питань прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, а також численні українські та зарубіжні науковці, серед яких: Голова Комісії Конституційної Асамблеї з питань прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України В. Г. Буткевич; ректор Київського університету права Національної академії наук України, відповідальний секретар Комісії Конституційної Асамблеї з питань прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, кандидат юридичних наук, професор, заслужений юрист України Ю. Л. Бошицький; завідуючий Львівською лабораторією прав людини і громадянина Національної Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор П.М. Рабінович; доктор юридичних наук, професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, заслужений діяч науки і техніки України, член Комітету експертів Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин В.В. Мицик та інші.
Учасниками конференції розглянуто проблемні питання міжнародно-правових та конституційно-правових аспектів регламентації, захисту і забезпечення реалізації прав людини в міжнародній і національних правових системах.
Зокрема, в своїй доповіді Голова Комісії Конституційної Асамблеї з питань прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, доктор юридичних наук, професор В.Г. Буткевич висвітлив місце прав людини в Конституції України, особливості їх викладу внаслідок їх конституційного статусу та визначив підстави для роботи Конституційної Асамблеї над змінами і доповненнями до Конституції України.
Ректор Київського університету права Національної академії наук України, відповідальний секретар Комісії Конституційної Асамблеї з питань прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, кандидат юридичних наук, професор Ю. Л. Бошицький виступив з доповіддю «Роль та значення преамбули для цілісного сприйняття Конституції України як установчого акту» в якій відзначив концептуальне значення положень преамбули основного закону держави для закріплення у його змісті норм, які регулюють конституційно-правовий статус людини і громадянина.
Темою доповіді завідуючого Львівською лабораторією прав людини і громадянина Національної Академії правових наук України, доктора юридичних наук, професора П.М. Рабіновича була соціальна сутність основоположних прав людини. В ході своєї доповіді науковець висвітлив сучасні інтерпретації співвідношення права і обов’язку людини в західній філософії права.
За підсумками роботи конференції було схвалено резолюцію, в якій учасники конференції визначили основні причини, що в сучасних умовах конституційно-правової дійсності зумовлюють необхідність удосконалення конституційно-правового статусу людини і громадянина за Конституцією України.
Поряд з цим науковці звернули увагу на те, що в ієрархії конституційних цінностей досить чітко визначена природа правового зв’язку особи і держави. Визначаючи державу Україна як соціальну, Конституція підкреслює, що вищою соціальною цінністю в ній є людина, її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність і безпека. Таким чином Конституція не просто зламала визначення сутності прав людини, як таких, що даровані державою, формально закріплюючи принципи рівності, а фактично забезпечуючи оптимальні умови існування лише частині суспільства, як правило, правлячій верхівці, але й унеможливила повернення до примату держави над особою, чітко визначивши імперативні вимоги до держави. Серед цих вимог основними є наступні: держава відповідає перед людиною за свою діяльність; головним обов’язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини;права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст та основний напрям діяльності держави та інше.
Виходячи з того, що основоположні конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені чи скасовані, будь-яка діяльність щодо удосконалення, внесення змін чи модернізації Конституції має базуватися на вказаних та інших конституційних вимогах та заборонах. Саме на цьому наполягає Указ Президента України «Про Конституційну Асамблею», коли в Положенні про Конституційну Асамблею, серед правових актів, якими має керуватися остання в своїй діяльності, він на перше місце ставить вимогу – керуватися чинною Конституцією України.
Крім цього, учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Права людини в сучасному світі» відзначили проблеми в сфері прав та свобод людини і громадянина, які потребують невідкладного вирішення, зокрема: посилення природно-правової обґрунтованості й універсалізація конституційних прав і свобод, конкретизація змісту конституційно-правових норм в частині прав і свобод людини та громадянина, посилення забезпечення та гарантованості прав і свобод, системність внесення змін до Конституції України в частині прав і свобод людини та громадянина.
На завершення слід зазначити, що обрана тема наукового диспуту послугувала плідним підґрунтям для обміну думками із зазначеної проблематики, що потребує нагального вирішення.
Прес служба КУП НАНУ