У рамках програми «Майбутнє України в руках талановитої молоді» серед студентів 1 курсу викладач Кодьєва О.П. провела конкурс творчих робіт «Україна у 21 столітті quo vadis»

Тільки здійснення широкої програми заходів, спрямованих на забезпечення відповідної матеріально-технічної бази, може надати необхідні умови для збереження і подальшого розвитку культури. Адже культура, наука, духовність взагалі в нормально функціонуючій державі не можуть бути справою другорядною. «Іноді здається,- зазначав Олесь Гончар,- що єдине, чим Україна тримається на світі, – це її глибока духовність, непіддатні ніяким інфляціям золоті скарби Української душі».

(Олена Туровська Д-15)

Для того, щоб молоде покоління через систему правдивих і повних знань про свою історію, культуру, досягнення швидше могло позбутися створених міфів та стереотипів щодо походження українського етносу, його багатої тисячолітньої культури, варто розробити нову концепцію розвитку національної культури. «Така концепція потрібна, – сказав І.Дзюба,- для врахування як очевидного, так і прихованого потенціалу та підключення до нього, для твердого уявлення про те, що є і чого немає, для вироблення перспектив дальшого розвитку».

(Юлія Ткач, група Д-15)

Я хотіла би зрозуміти, що народжує в нас культуру? На це питання, на мою думку, є єдина відповідь, а саме: кохання.

(Шевчук)

Є ще на Україні справжні патріоти, які люблять державу і поважають народ, але їх мало, і їм не дають шлях до здобуття влади, щоб створити могутню Державу.

(Володимир Радевич, група Д-15)

Україна насправді має світле майбутнє, якщо є люди, що творять культуру, та ті, хто нею цікавиться.

(Юрій Махинько, група Д-15)

Щоб бути корисним Україні, треба розвивати свої здібності і таланти, добре вчитися, працювати так, аби віддавати частку свого хисту улюбленій справі. Молодь вірить в Україну!

(Олексій Лавринчук, група Д-15)