В КУП НАН України відбувся круглий стіл на тему: «Національні та міжнародні аспекти захисту прав людини»

З метою обговорення актуальних питань захисту прав людини на національному та міжнародно-правовому рівні, юридичної відповідальності за порушення прав людини, а також з метою налагодження міжнародних зв’язків для розвитку правової науки в інтеграції з освітою у Київському університеті права НАН України відбувся круглий стіл на тему: «Національні та міжнародні аспекти захисту прав людини» за участю науковців-практиків з України та представників арабських країн Ближнього сходу.

З вітальним словом з нагоди Дня прав людини до учасників круглого столу звернувся ректор Київського університету права НАН України, Заслужений юрист України, професор, Юрій Бошицький. У своєму виступі Юрій Ладиславович підкреслив значимість прав і свобод людини – особистості з його інтелектуальним потенціалом для цілісного функціонування суспільства, соціального, економічного та інноваційного розвитку держави та світу. І нагадав про вагомий внесок видатного українського вченого, правознавця Володимира Михайловича Корецького – юриста-міжнародна, який був одним з найактивніших учасників у роботі міжнародної організації ООН. Будучи членом і першим заступником голови Комісії з прав людини ООН у період з 1947 року по 1949 рік М.В. Корецький взяв участь у розробці проекту Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, положення якої були далі покладені в основу міжнародних договорів, регіональних документів із прав людини, національних конституцій тощо. І цей документ є глобальним вираженням невід’ємних прав для всіх людей. 

Гостями круглого столу були професор, доктор філософських наук, голова всеукраїнської громадської організації «Арабський дім» – Закут Салах, кандидат історичних наук Джабар Закарія (заступник голови «Арабський дім»); Башарат Нуман – кандидат економічних наук, якій представляє організацію «Арабська молодь». Гості разом з учасниками круглого столу провели порівняльний аналіз особливостей захисту прав людини в Україні та у низці арабських країнах Ближнього сходу, зокрема було наголошено про обмеження прав і свобод жінок в окремих арабських країнах, про захист прав і свобод національних меншин у країнах Ближнього сходу і в світі. Також делегацією було зазначено про необхідність подальшої співпраці, вивчення міжнародного права, проведення порівняльного аналізу щодо вивчення особливостей національних законодавств, зокрема на предмет імплементації норм міжнародного права.

Про право на освіту та спрямованість освіти на повний розвиток людської особи, збільшення поваги до прав людини і основних свобод, сприяння взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами, що задекларовано у статті 26 Загальної декларації прав людини, наголосила проектор з наукової роботи, доктор наук з державного управління, професор Ольга Червякова. І зазначила, що право на освіту як одне з основних прав людини закріплено у багатьох інших міжнародних документах з прав людини. Зокрема, Цілю 4 є забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх, яка міститься у резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Перетворення нашого світу: Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року». Проте стає питання: яким чином повинні реалізовуватися ці положення? Тобто саме механізм реалізації права на освіту стає ключовим. В умовах реформування вищої освіти (діджиталізація, «Освіта-2030»), а це є глобалізаційними процесами розвитку суспільства, в університеті як науково-освітньої системі роль наукової складової посилюється. І саме за участую наукової спільноти (міжнародної), діяльність яких пов’язана з освітньою і бізнесу необхідно активізуватися щодо розробки нової концепції науково-освітньої системи, яка б не тільки швидко реагувала на зміни і впроваджувала в їх освітній процес (надання практичних назвочок), але і враховувала природні, духовні основоположні цінності розвитку людини. 

Цікавими був виступ доктора юридичних наук, професора, завідувача кафедри правознавства Полтавського університету економіки і торгівлі Галини Лаврик «Ґенеза прав і свобод людини», в якому була розкрита сутність правових доктрин, що визнані органами конституційного контролю в країнах світу і Україні. Зокрема, було наголошено про доктрини: верховенства права, дружнього ставлення до міжнародного права, позитивних зобов’язань держави у сфері прав людини. Доповідачем було заначено про актуальність доктрини правомірних обмежень в реалізацій прав людини, про «трискладовий» тест, так званий «трикутник правомірності обмежень прав людини», що в сучасних умов розвитку суспільства обґрунтовує доцільність та необхідність обмежень цих прав.

Результати свого дослідження щодо механізму дотримання прав і свобод громадянина під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальному проваджені представив Микола Бортун – кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та процесу Київського університету права НАН України. На підставі проведеного дослідження чинного законодавства України Микола Іванович дійшов висновку, що незважаючи на те, що Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 року вже тривалий час визначає в Україні основні положення щодо забезпечення діяльності правоохоронних органів з протидії злочинності, залишається неврегульованою низка питань, зокрема, пов’язаних із проведенням негласних слідчих (розшукових) дій, які викликають неоднозначну судову практику та породжують чималу дискусію як з боку науковців, так і в колі юристів-практиків.

Про актуальні питання інформаційної, комунікативної, територіальної та фізичної приватності у своїй доповіді «Концепції права на приватність в міжнародному праві» зазначила Олена Доценко – кандидат юридичних наук, завідувач кафедри державно-правових та галузевих правових дисциплін Київського університету права НАН України. Доповідач акцентувала увагу на неправомірності змісту права на приватність, характерні риси їх реалізації та захисту в Україні. 

За результатами роботи круглого столу «Національні та міжнародні аспекти захисту прав людини» з нагоди Дня прав людини учасники визначили необхідність подальшої інтегрованої науково-освітньої співпраці шляхом розробки і проведення спільних наукових досліджень та науково-освітніх проектів, які становлять взаємний інтерес.

Прес-центр КУП НАНУ