В КУП НАНУ проведено англомовний круглий стіл «INTERNATIONAL LEGAL REGULATION OF THE PREVENTION OF TERRORISM»
11 грудня 2015 року в Київському університеті права Національної академії наук України в рамках дисципліни «Міжнародні відносини та світова політика» за участі студентів 3 курсу спеціальності «Міжнародне право» було проведено англомовний круглий стіл на тему «International Legal Regulation of The Prevention of Terrorism». Проведений захід є продовження актуальної і цікавої для студентства КУП НАН України тематики «Тероризм як глобальна проблема міжнародних відносин сучасності», що надихнула організаторів і учасників круглого столу на вироблення групових проектів англійською мовою щодо стратегічних орієнтирів окремих акторів міжнародних відносин щодо майбутньої співпраці в контексті протидії міжнародному тероризму. В рамках круглого столу підготовлено наступні проекти протидії тероризму: “UN agenda on the suppression of terrorism” («Порядок денний ООН щодо припинення тероризму»), “The EU strategic goals and perspectives in the frames of anti terrorism international collaboration” («Стратегічні цілі і перспективи ЄС в рамках антитерористичної співпраці»), “US participation in the global struggle against terrorism” («Участь США у світовій боротьбі з тероризмом»), “Russia’s counter-terrorism campaign goals and strategic steps” («Цілі і стратегічні кроки антитерористичної кампанії Росії»), “Government of Syria and its understanding of the problem of international terrorism” («Уряд Сирії і його розуміння проблеми міжнародного тероризму»), “Modern Islamic state as the threat to international peace and security” («Сучасна Ісламська держава як загроза міжнародному миру і безпеці»).
Із доповіддю на підтримку проекту “UN agenda on the suppression of terrorism” («Порядок денний ООН щодо припинення тероризму») в рамках круглого столу виступили Чайковська Тетяна, Даценко Олександр і Дещиця Юрій. Студенти відзначили, що в рамках ООН, яка на сьогодні залишається єдиним універсальним організаційним механізмом міжнародної співпраці, існує досить розгалужена конвенційна база щодо протидії тероризму. Проте у жодному такому конвенційному інструменті не міститься чітко сформульованого визначення тероризму, що викликає сумнів з приводу того, чи можна вважати міжнародний тероризм (який, власне, посягає на міжнародний мир і безпеку) міжнародним злочином, поряд із визначеними у Статуті Міжнародного кримінального суду і практикою Міжнародного Суду ООН військовими злочинами, злочинами агресії, геноциду і проти людяності. Однак, безперечно позитивним надбанням міжнародної співпраці в рамках ООН є одноголосне визначення у Резолюції Ради Безпеки ООН 2249 (2015) «Ісламської держави» Іраку та Леванта (Шама) як «безпрецедентної» загрози міжнародному миру і безпеці. Відомо, що Франція представила в ООН свій проект резолюції про необхідність глобальної співпраці у боротьбі з екстремістським угрупуванням «Ісламська держава» й планує активізувати операції в Сирії та Іраку. Цей крок – частина нової стратегії президента Франції Франсуа Олланда з координації дій міжнародної спільноти для протистояння екстремістам. Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію по боротьбі з тероризмом, запропоновану Францією. За неї проголосували всі 15 країн-членів РБ ООН.
В рамках проекту “Russia’s counter-terrorism campaign goals and strategic steps” («Цілі і стратегічні кроки антитерористичної кампанії Росії») із промовами виступили Ярцева Дарія, Лісойван Аліна і Якубенко Олексій. В рамках свого виступу студенти вирішили акцентувати увагу на тому, що для Російської Федерації проблема тероризму постає, в першу чергу, як проблема внутрішніх справ через численні терористичні акти чеченських націоналістів. Відомо, що 14 лютого 2003 року Верховний Суд РФ (ВС РФ) визнав терористичними 15 організацій, в наслідок чого їх діяльність в межах території РФ була заборонена. Відповідне рішення ВС РФ було доповнено його рішеннями 2006, 2008 і 2010 років. 26 лютого 2006 року Держдума РФ прийняла Закон «Про протидію тероризму», який, серед іншого, створює організацію, яка попереджує і припиняє тероризм і регулює участь Збройних сил РФ у протидії тероризму. Ніні РФ бере участь і у міжнародній боротьбі з тероризмом. Як зазначив Президент Італії Серджо Маттарелла в рамках своєї щорічної доповіді перед дипломатичним корпусом у Римі – тероризм сьогодні є спільною загрозою, і в такій ситуації демонстрація РФ свого бажання співпрацювати із міжнародним співтовариством щодо стабілізації Сирії і боротьби з фундаменталістським тероризмом є схвальною. На внутрішньому рівні боротьба з тероризмом в РФ набирає кардинальних форм з огляду на те, що 4 грудня 2015 року Парламент Дагестану вніс у Держдуму РФ проект закону про позбавлення громадянства терористів і осіб, які беруть участь у воєнних конфліктах проти Росії. Запропоновано доповнити статтю 21 Федерального Закону «Про громадянство РФ» статтею 21.1 «Позбавлення громадянства Російської Федерації». Відповідно до положень законопроекту громадяни РФ можуть бути позбавлені громадянства, якщо вони виїхали за межі РФ з метою участі у терористичній діяльності.
Проект “The EU strategic goals and perspectives in the frames of anti terrorism international collaboration” був представлений Балагур Вікторією і Кононюк Яною. Доповідачі відзначили, що правовою платформою ЄС в напрямку боротьби з тероризмом ще у 2005 році стала прийнята Радою ЄС контртерористична стратегія ЄС, орієнтована на чотири основні принципи боротьби з тероризмом – запобігання, захист, переслідування і відповідь, в рамках яких і здійснюється співпраця ЄС у цьому напрямку з третіми країнами та міжнародними організаціями. Оскільки серед пріоритетів ЄС у сфері боротьби з тероризмом є визначення факторів, які сприяють радикалізації і процесам вербування індивідів для вчинення терористичних актів, Рада ЄС ухвалила також стратегію ЄС по боротьбі із радикалізацією і вербуванням тероризму (переглянута у червні 2014 року). В рамках зазначених стратегій 25 листопада 2015 року Європейський Парламент (ЄП) ухвалив резолюцію із закликом до посилення координації роботи спецслужб країн ЄС і вдосконалення механізму обміну інформацією для кращого протистояння терористичній загрозі в ЄС. Парламентарі у резолюції вимагають від Ради ЄС створити єдиний «чорний список» ісламістів та розробити єдині критерії ідентифікації так званих «іноземних бійців» – осіб, які мають досвід участі в бойових діях за кордоном. Осіб, внесених до такого списку, європарламентарі пропонують тримати під постійним наглядом служб безпеки, а у разі їхнього повернення на територію ЄС – притягати до кримінальної відповідальності. Крім того, резолюція пропонує запровадити «обов’язкові та систематичні» перевірки на зовнішніх кордонах ЄС та не допускати виїзду потенційних ісламістів за межі ЄС. З цією метою пропонується конфісковувати у них паспорти для виїзду за кордон та заморожувати банківські рахунки.
Задля перешкоджання плануванню і організації терористичних атак, а також сприяння притягненню терористів до відповідальності, діяльність ЄС сфокусовано на зміцненні національного потенціалу, поліпшенні практичного співробітництва та обміну інформацією між поліцією та судовими органами (зокрема, через Європол і Євроюст), боротьбі з фінансуванням тероризму та позбавленні терористів засобів, за допомогою яких вони мають можливість спілкуватися і монтувати атаки. У травні 2015 року Рада ЄС та ЄП прийняв нові правила для запобігання відмивання грошей і фінансування тероризму.
4 грудня 2015 року держави-члени ЄС пішли на компроміс з ЄП і домовилися про зберігання (протягом 6 місяців) та обробку даних про пасажирів літаків як звичайних внутрішньоєвропейських, так і чартерних рейсів (органи безпеки матимуть доступ до інформації в анонімній формі протягом п’яти років) для допомоги в боротьбі з тероризмом. До того ж, держави ЄС зможуть добровільно домовитися порівнювати свої дані про польоти всередині ЄС. Суперечки щодо цих заходів тривали п’ять років через побоювання щодо безпідставного збереження і поширення персональних даних, зокрема про кредитні картки, маршрути та контакти, всіх пасажирів. Проте після нападу на редакцію газети Charlie Hebdo ЄП відмовився від блокування рішення, а у зв’язку із останніми терактами в Парижі Франція зажадала продовження терміну зберігання даних принаймні до року.
В контексті Проекту “US participation in the global struggle against terrorism” («Участь США у світовій боротьбі з тероризмом») студентками Малиновською Маргаритою і Хмарук Аллою було акцентовано увагу на аналізі нещодавніх кроків США щодо протидії тероризму як загрози, зростаючої не тільки в рамках сирійського протистояння, а й проблеми внутрішніх справ США. Нагадаємо, що 2 грудня 2015 року в Сан-Бернардіно (штат Каліфорнія) відбувся теракт, відповідальність за який взяла на себе «Ісламська держава»: Сайєд Різван Фарук і його дружина Ташфин Малік, озброєні двома автоматами і двома пістолетами, вбили 14 людей і поранили 21. Як наслідок, Президент США Барак Обама закликав Конгрес США санкціонувати використання військової сили в боротьбі проти терористичного угрупування «Ісламська держава», а місією США при ООН було висловлено намір організувати перший саміт міністрів фінансів країн-членів Ради безпеки ООН для обговорення глобальних зусиль із запобігання фінансування бойовиків угруповання «Ісламська держава» та інших терористичних груп. Очікується, що на саміті 17 грудня 2015 року в Нью-Йорку, де головуватиме міністр фінансів США Джейкоб Лью, учасники, зокрема, ухвалять нову резолюцію щодо санкцій проти угруповань «Ісламська держава» та «Аль-Каїда». Пропозиції, які мають будуть розглянуті на саміті щодо посилення санкцій Радою безпеки ООН проти «Ісламської держави», вже подали США та Росія. Відомо, що Американське казначейство вже має досвід відстежування і перекривання каналів надходження коштів екстремістським угрупованням в усьому світі після терористичних атак у США в вересні 2001 року.
Проект “Modern Islamic state as the threat to international peace and security” («Сучасна Ісламська держава як загроза міжнародному миру і безпеці») відстоювали Ярослав Миркєєв і Ніколас Накопія. Відповідно до зібраних студентами матеріалів «Ісламська держава» (ІД) – невизнана мусульманська держава-халіфат і мілітаристська терористична група напрямку салафітський джихадізм, що має контроль над територією з населенням близька 10 млн. чоловік в Іраку і Сирії, а також номінальний контроль над маленькими областями Лівії, Нігерії і провінції Нангархар у Східному Афганістані. Безпосередня попередниця ІД – угруповання «Ісламська держава Ірак», яка була утворена у 2006 році шляхом злиття одинадцяти радикальних ісламістських угрупувань на чолі з місцевим підрозділом «Аль-Каїди». Відомо, що екстремістське угрупування ІД закликало своїх прихильників по всьому світу розпочати джихад проти Росії і США. Представник ІД Махаммад Аднані виклав у мережі 40-хвилинний ролик із заявою, в якій закликає мусульман по всьому світу приєднатися до священної війни проти росіян і американців. У зверненні, зокрема, йдеться про боротьбу з росіянами і американцями, «що оголосили хрестовий похід проти мусульман». Нагадаємо, що 30 вересня 2015 року Росія, яка підтримує режим Башара Асада у Сирії, розпочала авіаудари по території Сирії. У Кремлі спочатку заявили, що бомбитимуть лише позиції терористів ІД, однак згодом визнали, що атакують і інші цілі. У червні 2015 року ІД оголосила територіальні претензії багатьом країнам світу, в тому числі – Україні: ІД претендує на український Крим і Південь нашої держави. Враховуючи безпрецедентну загрозу міжнародному миру і безпеці, цілком зрозумілою і передбачуваною є заява Президента України Петра Порошенка 7 грудня 2015 року на зустрічі з Джо Байденом, що Україна готова допомогти коаліції в Сирії у боротьбі з ІД.
Варто відзначити, що кожен студентський проект базувався на реальних фактах, представлених авторитетними вітчизняними і іноземними ЗМІ, і супроводжувався презентацією в Power Point англійською мовою. Поряд із глибокими знаннями особливостей міжнародних відносин на сучасному етапі, учасники круглого столу продемонстрували виключні знання англійської мови, що стала основою жвавої і змістовної дискусії під час заходу. Кафедра міжнародного права та порівняльного правознавства КУП НАН України, яка стала ініціатором проведення круглого столу, в особі доцента кафедри, к.ю.н. О.М. Поліванової, висловлює вдячність всім учасникам заходу за ентузіазм не тільки якісно виконувати програмні вимоги в рамках дисципліни, а й працювати додатково, проявляючи креативність і жагу до знань!
Матеріал підготувала доцент кафедри міжнародного права та
порівняльного правознавства КУП НАН України,
к.ю.н. Поліванова О.М.