В КУП НАНУ пройшла міжнародна науково-практична конференція у дистанційному форматі
На базі КУП НАНУ продовжено цикл міжнародних науково-практичних конференцій у дистанційному форматі під загальною назвою:
«ІСТОРИКО-ПРАВОВІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ШЛЯХУ ДО СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ»
17.03.2021 року відбувся другий захід, модератором якого виступили професор кафедри кримінального права та процесу Біленчук П.Д., завідувач аспірантури КУП НАН України Перелигіна Р.В. та доцент кафедри Тарасевич Т.Ю., к.ю.н. В організації цього заходу взяли участь, зокрема правнича компанія «АЮР-КОНСАЛТИНГ», Міжнародний Карпатський Університет, інноваційно-технологічна компанія «АРМАТЕХ-СЕРВІС», Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, Центральний музей Державної прикордонної служби України, благодійна організація «Пошуковий загін «Зелена брама», представниками були науковці, історики, музейні працівники, пошуковці, криміналісти, викладачі кафедри кримінального права та процесу, студенти.
Учасники заходу Малій М.І., Перелигіна Р.В., Тарасевич Т.Ю., Грекова Л.Ю. підготували відповідні матеріали з актуальних питань, зокрема «Конституційно-правові засади формування і розвитку ідеї соборності України». В дискусії також брали участь: Бойко Олег Леонідович, директор, засновник Всеукраїнського військово-патріотичного центру-музею «Бойкова Шампань» з темою: «Трагедія чорносвитників». Чорнопіджачники (чорна піхота, чорносвитники, піджачники рос. «чернопиджачники») — умовна назва піхотних підрозділів Червоної Армії, які були сформовані з цивільного населення окупованих територій після їх звільнення. В бій вводились не підготовленими, без належної амуніції та зброї. Найбільш масово використовувались у 1943—1944 роках під час форсування Дніпра. За твердженням деяких істориків, в музеї історії Корсунь-Шевченківської битви зберігалася передсмертна записка німецького кулеметника. Записка була знайдена біля останків німця, які знаходились серед великої купи стріляних гільз. В цій записці, звертаючись до своєї дружини Ельзи, кулеметник пояснює своє самогубство тим, що біля с. Шендерівка (Корсунь-Шевченківський р-н Черкаської області), він зі свого кулемету МГ-42 розстріляв близько 5 тис. мирного населення, яке наступало попереду регулярних військових частин. Це так вплинуло на німецького кулеметника, що він покінчив життя самогубством. Судово-медичне дослідження останків виявило в скроні характерний отвір від кулі.
Вишневський Валерій Євгенійович, головний зберігач фондів Центрального музею Державної прикордонної служби України, кандидат історичних наук, почесний краєзнавець України з доповіддю: «Бойове застосування Червоною Армією засобів зв’язку в оборонних та наступальних операціях в ході Другої світової війни».
Досвід Другої світової війни підтвердив, що без стійкого зв’язку неможливо забезпечити ефективне управління військами та, відповідно, здобути перемогу. Тому в тих умовах, керівництво СРСР приділяло постійну увагу розвитку і вдосконаленню зв’язку, насамперед, підвищенню ролі військ зв’язку та їхнього технічного забезпечення новими, більш досконалими засобами.
Івасюк Валерій Аксентійович, голова Маньківської ОТГ також наголосив про обов’язки влади по встановленню історичної справедливості щодо подій на Маньківщині в часи Другої світової війни та нагадав, що в червні 2017 року до Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, благодійної організації «Пошуковий загін «Зелена брама» та інших організацій звернулася адміністрація Рогівської сільської ради Маньківського району Черкаської області з проханням сприяти в увічненні пам’яті прикордонників та інших військовослужбовців, які загинули 30.07.1941 року в с. Роги, уточнення кількості загиблих та встановленні їх анкетних даних.
Також цікавою для слухачів була доповідь Капась Івана Андрійовича, аспіранта Українського вільного університету (Мюнхен, Німеччина), к. іст.н. «Стихійний спротив німецьким окупантам на території України». На підставі вивчення архівосховищ, України, Росії та Казахстану вдалося хоча б частково з’ясувати маловивчені питання стихійного спротиву загарбникам.
Моргун Юрій Петрович, член благодійної організації «Пошуковий загін «Зелена брама» з темою: «Використання архівних кіно-фотодокументів в дослідженні подій Другої світової війни». Вітчизняні та німецькі архівні кіно-фотодокументи є неоціненним джерелом інформації про події часів Другої світової війни. Іх дослідження та аналіз дозволяють побачити та зрозуміти певні історичні події: обставини боїв; учасників військових формувань та їх дислокацію; території бойових дій; озброєння тощо. Зацікавленість до них не зберігається до цього часу, адже в пам’яті народу трагічні події Другої світової війни, тяжкі випробовування та масовий героїзм продовжують тривожити людей.
Мруга Сергій Михайлович, голова спілки ветеранів-прикордонників Маньківського району з темою доповіді «Відомі і невідомі сторінки подій Другої світової війни на теренах Маньківщини»
30 липня 1941 року 92 Перемишльський прикордонний загін під командуванням Якова Йосиповича Тарутіна вів оборонний бій під с. Роги Маньківського р-ну Черкаської області, стримуючи танкові частини дивізії Адольф Гітлер. Ці частини рухались до Зеленої брами, замикаючи Уманський котел, коди потрапили 6-а та 12 армії. Після бою, легко поранених німці звозили в приміщення місцевої корчми, а полонених з різних частин великою колоною, яка розтягнулася від краю до краю села, вели на станцію Поташ. На висоті 239, де розташовувався штаб загону, залишилися палатки, столи та багато паперів. Через три дні після бою, німці дозволили поховати загиблих. Місцеві жителі звозили, стягували у найближчі окопи, воронки та більшу ста бійців звезли в бувшу силосну яму. Потребується організація проведення подальших пошукових робіт.
Також актуальним було питання Овсієнко Любові Костянтинівни, директорки Народного музею історії села Чернеча Слобода про заслужену, відібрану та повернуту нагороду розвідник Калантаєнко Мефодія Григоровича за успішне виконання бойових завдань на фронтах Другої світової війни отримує високі нагороди: Орден Леніна, орден Слави, орден Червоної Зірки, орден Вітчизняної війни 1 ступеню та медалі. В Народному музеї історії зберігаються світлини героя з бойовими нагородами на грудях і живе пам’ять про нього.
Путря Валерій Іванович, начальник Центрального музею Державної прикордонної служби України, полковник розповів про героїзм прикордонників 92-го Перемишльського прикордонного загону, який 23.06.1941 року разом з червоноармійцями звільнило м. Перемишль і утримували його протягом 5-ти днів. На той час, це було перше радянське місто, звільнене від нападників. За героїчні подвиги прикордонників, багато з них були нагороджені орденами та медалями. 92 прикордонний загін 10 жовтня 1941 року було перейменовано в 92 прикордонний полк. В липні-серпні 1945 року полк охороняв Потсдамську конференцію.
Активним учасником заходу був Сидоренко Леонід Онисимович, експерт-криміналіст, член благодійної організації «Пошуковий загін «Зелена брама», краєзнавець з темою: «Криміналістичні дослідження слідів Другої світової війни». При дослідженні слідів Другої світової війни слід виходити з понять криміналістичної науки, яка вивчає не тільки матеріальні сліди, а і сліди ідеальні. Ідеальні сліди, це сліди пам’яті людини, які не можна ні побачити, ні почути, ні відчути. Ці сліди, зафіксовані в пам’яті людини містять величезний обсяг безцінної інформації. З метою збереження цих слідів та подальшого їх дослідження їх потрібно матеріалізувати: записати, намалювати, створити макети тощо. Так, перехресне опитування населення, а потім опрацювання зібраних даних, дозволяє отримати достатньо об’єктивну інформацію. про певні події. У поєднанні із вивченням матеріальних слідів: останків загиблих, предметів озброєння та амуніції, документів, медальйонів, різних предметів, а також архівних документів, можна отримати досить повну інформацію про певні події.
Солодовніков Ігор Вікторович, завідувач відділу досліджень в сфері інформаційних технологій Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з темою: «Судова експертиза нагород СРСР за участь у Другій світовій війні та особливості їх віднесення до культурних цінностей». Тривала науково-дослідницька робота стосовно нагород СРСР, яка була проведена в Черкаському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України, дозволила вперше у вітчизняній науці узагальнити різні позиції та розробити методичні рекомендації по дослідженню та віднесенню частини з цих нагород до культурних цінностей. Головна мета рекомендацій – розробити чіткий алгоритм дій дослідника, починаючи з їх атрибуції, визначення автентичності та завершуючи віднесенням їх до культурних цінностей. Для цього в роботі викладено основні терміни, описано конструктивні елементи, історію та технологію виготовлення нагород, алгоритми визначення їх автентичності. Методичні рекомендації забезпечать єдиний підхід до дослідження об’єктів фалеристики.
Фартушний Анатолій Іванович, голова благодійної організації «Пошуковий загін «Зелена брама», почесний пошуковець України. Тема: «Народний музей історії с. Підвисоке Новоархангельського р-ну Черкаської області, як осередок військово-патріотичного виховання молоді». Завдяки подвижницькій діяльності вчителя місцевої школи Фартушняка Д. І., учасника Другої світової війни, в 1967 році було створено музей історії села Підвисоке та, який є осередком військово-патріотичного виховання молоді.
Філь Олександр Максимович, заступник директора національного військово-історичного музею збройних сил України, голова Координаційного центру з питань пошуку військовослужбовців, зниклих безвісти під час Другої світової війни, полковник запасу ДПСУ, к. іст.н., виступив з доповіддю про Героя Радянського Союзу і повного кавалера ордену Слави, льотчика-штурмовика Іван Драченко, який під час Другої світової війни здійснив 151 бойових вильотів На основі нових джерел та публікацій досліджено деякі маловідомі сторінки біографії Івана Григоровича Драченка.
Дякуємо учасникам за участь у заході!
Прес-центр КУП НАНУ