В КУП НАНУ відбувся круглий стіл на тему: «Сучасні підходи до розуміння сутності права»
29.10.2014р. кафедрою теорії та історії держави і права та науковим товариством студентів юридичного факультету було проведено круглий стіл на тему: «Сучасні підходи до розуміння сутності права».
У заході взяли участь зав.кафедри теорії та історії держави і права к.і.н., доц. Лісова К.С., професорсько-викладацький склад кафедри (к.і.н., проф. Іванов В.М., к.ю.н.,доц. Чаплюк О.І., к.і.н., доц. Панасюк Р.П., старший лаборант Півень В.О.) та студенти наукового товариства при кафедрі.
Було заслухано наступні теми наукових повідомлень:
• Формування праворозуміння в період античності (Третяков Богдан Вікторович ПБ-11) ;
• До історії формування і розвитку інтегративної теорії права (Опря Дар’я Сергіївна ПБ-12) ;
• Історична школа права : загальна характеристика (Півень Вікторія Олегівна ПМЦ-51) ;
• Право і свобода : сутнісні аспекти прояву (Коваленко Ольга Ігорівна ПМГ-53) ;
• Історичні аспекти прояву сутності права (Головань Єлизавета Іллівна ПБ-11) ;
• Аксіологія права: особливості розуміння (Мудренок Віта Миколаївна ПМК-52);
• Феномен права: філософсько – правовий аспект (Бойко Олександра Олександрівна ПМК-52) ;
• Ціннісні аспекти (зміст) права (Жук Анна Юріївна ПМГ-53) ;
• Основні ідеї соціологічного підходу щодо розуміння сутності права (Радзієвський Дмитро Ігоревич ПБ-12 ) ;
• Основні ідеї інтегрального (інтегративного) типу праворозуміння (Павлюченко Оксана Сергіївна ПМК-52) ;
Під час обговорення учасники заходу дійшли до висновку, що сутність права є настільки багатогранним явищем, що його можливо досліджувати через призму різноманітних факторів, що впливають на становлення та розвиток права. Дослідження сучасних аспектів сутності права, зокрема, виокремлення природно-правових, інтегративних напрямків праворозуміння є важливим кроком до сучасного європейського розвитку правої дійсності.
Право за своєю природою покликане в суспільстві робити відповідними протилежні інтереси різних соціальних суб’єктів, сприяти розв’язанню різних соціальних суперечностей, примушуючи сторони шукати компроміси, укладати угоди тощо.
Явище праворозуміння буде актуальним стільки, скільки існує право. Усі сучасні концепції праворозуміння, що намагаються пояснити, об’єднати, інтегрувати, йдучи компромісним шляхом, навряд чи здатні повністю усунути розбіжності. Для теорії держави та праворозуміння фактором удосконалення є юридична практика, а для практичної діяльності фахівців у галузі права таким стимулом мають стати нові розробки теоретиків права.