В Київському університеті права відбувся круглий стіл на тему «Ядерна безпека: правові проблеми та міжнародні виклики ХХІ століття»

22 квітня 2021 року, напередодні 35 річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції, в Київському університеті права НАН України відбувся круглий стіл на тему «Ядерна безпека: правові проблеми та міжнародні виклики ХХІ століття». Захід було організовано юридичною клінікою «Фенікс» Київського університету права НАН України, кафедрою державно-правових та галузевих правових дисциплін, кафедрою кримінального права та процесу та кафедрою міжнародного права та порівняльного правознавства.

Відкрила круглий стіл проректор з навчально-методичної та наукової роби Хорватова Оксана Олегівна, яка зазначила, що 26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства – вибух на Чорнобильській атомній електростанції. Аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для всього світу і змінило життя цілого покоління, зробивши місто Прип’ять і 30 км поліських лісів навколо радіоактивними на тисячі років. В той же час підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.

Почесним гостем та головним доповідачем на круглому столі стала Балюк Галина Іванівна – доктор юридичних наук, професор кафедри екологічного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Заслужений юрист країни, Член Національної комісії з радіаційного захисту населення України, науковий консультант Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної безпеки, член-кореспондент Національної академії правових наук України та чи не єдина жінка-науковець в Україні, яка впродовж десятків років займається проблемою ядерної безпеки нашої держави. Як науковий консультант Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Г.І. Балюк брала участь у розробці ряду вкрай важливих нормативно-правових актів, пов’язаних з радіаційною та ядерною безпекою, зокрема: проекту Постанови КМУ «Про затвердження положення про порядок проведення і склад експертизи матеріалів щодо зміни меж радіаційно забруднених земель», проектів законів України: «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про видобування та переробку уранових руд», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», «Про фізичний захист ядерних установок, об’єктів, інших джерел іонізуючого випромінювання», «Про екологічну (природно-технічну) безпеку», «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення», «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки».

У своєму виступі, професор Балюк Г.І. зазначила, що за міжнародною шкалою аварія 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС відповідала найвищому, сьомому рівню небезпеки та стала наслідком недосконалості конструкції реактора РБМК-1000, а також істотних відхилень у режимі його експлуатації. Після аварії в атмосферу потрапило до 100% радіоактивних благородних газів, 20–50 % ізотопів йоду, 12–30 % 134,137Cs і 3–4 % менш летких радіонуклідів (95Zr, 99Mo, 89,90Sr, 103,106Ru, 141,144Ce, 154,155Eu, 238–241Pu та ін.) їхнього вмісту у реакторі на момент аварії. Радіонукліди від аварії на ЧАЕС було виявлено у різних частинах північної півкулі –– Північній Африці, Японії, Китаї, Північній Америці. Унаслідок катастрофи виявилися забрудненими радіоактивними матеріалами великі території не лише в Україні, Білорусі, а й у багатьох країнах Європи.

Професор кафедри державно-правових та галузевих правових дисциплін КУП НАНУ, доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, адвокат Мельник Ярослав Ярославович у своєму виступі відзначив, що Чорнобильська катастрофа спричинила багато проблем, вирішення яких вимагатиме десятків, а то й сотень років. Найскладніші серед них – подальша доля саркофага – конструкції, що закриває зруйнований реактор, де зосереджено понад 175 т ядерного палива; перетворення зони відчуження на екологічно безпечну територію тощо. На території відчуження розташовано понад 800 тимчасових сховищ радіоактивних відходів, обсяги яких становлять близько 5 млн т.

Враховуючи карантинні обмеження в місті Києві захід відбувся в онлайн-режимі, проте присутні понад 30 студентів, аспірантів університету та науково-педагогічних працівників університету мали жваву дискусію.

Невдовзі після страшної аварії в незалежній Україні було ухвалено низку законів в сфері регламентації режиму забруднених територій, було затверджено стратегію подолання наслідків катастрофи та соціального захисту осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС. Проте, нажаль, сьогодні пільги, встановлені для постраждалих унаслідок катастрофи, поступово скасовують у зв’язку з відсутністю коштів для повного задоволення вимог відповідних законів, – відмітив у своєму виступі завідувач кафедрою кримінального права та процесу КУП НАН України, кандидат юридичних наук Савка Олександр Іванович.

Присутня на заході завідувач аспірантурою КУП НАНУ Перелигіна Раїса Володимирівна наголосила на тому факті, що катастрофа вразила землю з давньою і багатою історією, призвела до тяжких втрат у сфері духовності й культури Українського Полісся – одного з найунікальніших етнокультурних регіонів слов’янського світу, адже унаслідок відселення людей із забруднених радіацією територій було розірвано сформовані виробничі, економічні, соціально-побутові та родинні зв’язки, зруйновано весь культурний мікрокосмос, втрачено покинуті у зоні відчуження матеріальні історико-культурні цінності, пам’ятки історії, археології, архітектури.

На завершення круглого столу керівник юридичної клініки «Фенікс» Київського університету права НАН України, доцент кафедри державно-правових та галузевих правових дисциплін Балюк Юлія Олексіївна зауважила, що впродовж багатьох останніх років Україна отримувала допомогу від низки країн, міжнародних та громадських організацій для мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема для проектування і будівництва конфайнменту (саркофагу-укриття). Вагому допомогу отримували діти, чимало з них виїздили на оздоровлення та лікування у такі країни, як Куба, Ірландія та ін. Учені різних країн світу брали участь у розробленні наукових проектів, пов’язаних із подоланням наслідків аварії.

Дякуємо усім, хто долучився до круглого столу!

Прес-центр КУП НАНУ