Вийшов друком І номер 2024 року юридичного науково-теоретичного щоквартальника «Часопис Київського університету права НАН України»

Відкриває номер стаття ректора Київського університету права НАН України, професора Юрія Бошицького на тему «15 пріоритетів у діяльності  Київського університету права НАН України  у 2024 році». У ній розкрито принципи роботи університету, як-от: стабільність, невпинний, багатовекторний розвиток, незважаючи на будь-які обставини; окреслено мету роботи університету – не просто підготувати для країни правознавців з глибокими, класичними знаннями в галузі юриспруденції, а й підготувати передусім особистість, висококультурного спеціаліста, фахівця з високими морально-етичними якостями, патріота своєї країни та професії, адже «це наша філософія, традиції та високопрофесійні науково-педагогічні працівники», – зазначає Юрій Ладиславович.

Амбітні плани університету вимагають від колективу постійно вдосконалювати якість освіти, застосовувати  сучасні технології в організації освітнього процесу, використовувати позитивний інноваційний досвід провідних зарубіжних вузів, модернізувати матеріально-технічну базу головного корпусу вузу та його структурних підрозділів. Увесь цей час ми  працюємо так, щоб отримати визнання  одного з лідерів сучасної юридичної освіти  в Україні.

Ми намагаємося планувати діяльність нашого університету на роки вперед і щорічно вносимо коригування в оптимізацію своєї роботи відповідно до нових  викликів, які простежені в суспільстві. Серед пріоритетів університету є підвищення якості  наших освітніх послуг, удосконалення змісту науково-дослідної діяльності, роботи аспірантури, підвищення якості бібліотечних послуг та багато інших, про які ви можете прочитати на сторінках журналу.

Актуальною також є стаття старшого викладача кафедри загальнотеоретичних правових та соціально-гуманітарних дисциплін Київського університету права НАН України Володимира Павлова на тему «Феномен резильєнтності як фактор посттравматичного розладу». Резильєнтність – це здатність не лише екологічно адаптовуватись до несприятливих умов середовища, а й знаходити мотивацію жити далі. 

«Українці вже майже три роки проживають перманентний стрес на фоні повномасштабних бойових дій у країні. Це суттєво впливає на рівень якості життя, несе за собою психічні та соматичні розлади. І найбільша проблема в тому, що ми зовсім не маємо інструментів, які були б високо ефективними, з урахуванням поточних обставин та психологічних феноменів, із якими сьогодні мусить обходитись кожен українець. Резильєнтність, у класичному її розумінні, має певні алгоритми формування. Проте і адаптація, і звичні моделі поведінки під час травматичних подій не дозволяють людині повністю відновитись», – розмірковує автор статті.

Про те, як обходитись із травмою, проживати її, залишаючись, наскільки можливо, живим у почуттях та в реагуванні, надати інструменти, які б допомогли впоратися із новими ударами, можна прочитати в статті Володимира Павлова.

Гостями номера були Михайло Баймуратов, доктор юридичних наук, професор кафедри політичних наук та права Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії наук та Борис Кофман, доктор юридичних наук, старший дослідник, доцент кафедри політичних наук та права Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, заслужений юрист України. Тема розмови – «Конституційна людина»: до об’єктивізації визначення нормативно-параметральних ознак феноменології», у якій викладено результати дослідження нової феноменології «конституційна людина» в контексті об’єктивізації визначення її нормативно-параметральних ознак.

У статті Геннадія Андрощука, кандидата економічних наук, доцента, головного наукового співробітника НДІ інтелектуальної власності НАПрН України на тему «Формування та розвиток правового інституту фірмового найменування» проаналізовано законодавче регулювання, формування та розвиток правового інституту фірмового найменування на міжнародному, європейському та національному рівнях в Україні в умовах цифрової економіки; запропоновано шляхи модернізації законодавчого регулювання, захисту від недобросовісної конкуренції.

Олександр Батанов, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, провідний науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України у статті «Концептуалізація проблеми визначення поняття муніципального права» аналізує теоретичні та практичні проблеми місцевого самоврядування зокрема та децентралізації державної влади загалом – провідних принципів демократичної внутрішньої та зовнішньої державної політики та конституційно-правового регулювання у країнах ЄС. Чи містить муніципальне право засади людиновимірної концепції? Які ще принципи, предмет, методи, функції лежать в основі муніципальної доктрини та можуть відігравати важливу роль у процесах модернізації вітчизняної моделі місцевого самоврядування та децентралізації державної влади? Відповіді на ці питання подано в цій науковій студії.

Загалом цей випуск містить 36 фахових публікацій та 4 рецензії. Статті висвітлюють актуальні проблеми теорії та історії держави і права, конституційного, муніципального, адміністративного, фінансового, інформаційного, господарського, аграрного, земельного, екологічного, кримінального, цивільного, трудового й міжнародного права, права соціального забезпечення в Україні та прав інтелектуальної власності. Серед авторів випуску – вітчизняні та зарубіжні вчені.

«Часопис Київського університету права» внесено до міжнародних наукометричних баз «Index Copernicus International» (Польща), “HeinOnline” (США) та Google scholar.

Щиро дякуємо членам редакційної колегії «Часопису», а також нашим авторам! Завдяки нашій плідній співпраці ми можемо пишатися своїм журналом.

Із повним змістом номерів можна ознайомитися на сайті «Часопису Київського університету права»: chasprava.com.ua

Прес-центр КУП НАНУ