Національна академія наук України Київський університет права

Вийшов друком ІІ-й номер 2024 року юридичного науково-теоретичного щоквартальника «Часопис Київського університету права»

23 Серпня, 2024

Другий випуск «Часопису Київського університету права» продовжує вже усталену багаторічну традицію інформувати про сучасні тенденції розвитку та новітні досягнення в юридичній царині України.

Авторами цього випуску стали відомі українські вчені, праці яких набули популярності у вітчизняній науці та на просторах закордоння, депутати, дипломати та юристи-початківці, зокрема аспіранти і студенти.

Видання скомпоноване з 35 наукових статей (із них 1 англомовна), написаних як одноосібно, так і в співавторстві та спроєктованих на різні вектори розвитку сучасної юриспруденції. Статті висвітлюють актуальні проблеми теорії, історії держави та права, філософії права, конституційного, муніципального, адміністративного, фінансового, інформаційного, господарського, аграрного, земельного, екологічного, кримінального, цивільного, трудового та міжнародного права, права соціального забезпечення в Україні та прав інтелектуальної власності.

Номер містить також 6 рецензій на нові видання та огляд новинок літератури.

У вступній статті ректора Київського університету права НАН України, професора, заслуженого юриста України Юрія Ладиславовича БОШИЦЬКОГО та радника ректора Київського університету права НАН України, доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України Ірини Миколаївни СОПІЛКО «Синергія досвіду та молодості в науці: досвід Київського університету права НАН України у 2024 році» окреслено ключові чинники успіху КУП НАН України – провідного юридичного закладу країни, осередку підготовки висококваліфікованих юристів, потужної наукової школи, – завдяки яким університет не тільки зберігає свої традиції, а й стрімко розвивається, займаючи провідні позиції в науково-освітньому сегменті юридичній науці України та поєднуючи багаторічний досвід знаних науковців з інноваційними ідеями молодих дослідників.

Наукова студія доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України, в.о. завідувача кафедри міжнародного права та галузевих правових дисциплін КУП НАН України Світлани Ярославівни ФУРСИ, кандидата юридичних наук, професора кафедри міжнародного права та галузевих правових дисциплін КУП НАН України Євгена Івановича ФУРСИ «Юридична професія потребує наукового обґрунтування: нові підходи» висвітлює роль науки в підготовці вищими навчальними закладами освіти майбутніх фахівців у галузі права на прикладі професій державних і приватних виконавців, нотаріусів, адвокатів та ін. Дослідники зробили акцент на необхідності формулювання галузей правової науки відповідно до потреб тієї чи тієї професійної діяльності, а також зауважили, що насамперед такий підхід до формування відповідних галузей науки повинен відповідати потребам держави, фахівців, а головне – бути спрямований на охорону та захист прав людини та громадянина, які гарантовані їм Конституцією України.

Володимир Іванович КУЗНЄЦОВ, доктор філософських наук, професор кафедри фізико-математичних дисциплін Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий співробітник відділу логіки та методології науки Інституту філософії НАНУ ім. Г.С. Сковороди у своїй статті «Нотатки з полісистемно-ресурсного бачення права» ознайомив з основними ідеями полісистемно-ресурсного підходу до соціальних інститутів, явищ і процесів, указав на евристичні можливості для розуміння права, з’ясував його надзвичайно складну багатоаспектну природу права та деякі причини виникнення труднощів розвитку права та його практичного застосування з метою унормування індивідуального та соціального життя.

Олександр Васильович БАТАНОВ, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, провідний науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України в дослідженні «Парламентаризм у системі категорій сучасного конституціоналізму» розглянув концептуальні проблеми формування вітчизняної доктрини парламентаризму та наголосив на тому, що найбільш багатоаспектною і складною є проблема утвердження в Україні представницької демократії та оптимальної форми організації державної влади. Учений запропонував посилити доктринальні засади сучасного парламентаризму у вітчизняній конституційній науці та освіті.

Юрій Юрійович КОЗАР, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри загальнотеоретичних правових і гуманітарних дисциплін ДЗ «Рівненський інститут Київського університету права НАН України» у співавторстві з головним спеціалістом відділу правового забезпечення та кадрової роботи апарату Вигодської селищної ради Володимиром Ярославовичем ЛУЦЬКИМ свої ідеї щодо нових викликів і можливостей, які виникають у контексті цифрового середовища для правозастосування, розвинув у статті «Сучасні тенденції та перспективи правозастосування». Було розглянуто етичні питання та ризики, пов’язані з використанням цифрових технологій у правозастосуванні, акцентовано на збалансованому підході до захисту приватності та ефективності боротьби з торгівлею людьми, висвітлено необхідність створення комплексної системи заходів, яка б не тільки покарала злочинців, але й захищала права та гарантувала допомогу жертвам торгівлі людьми.

Увагу до стану кібербезпеки в Україні під час повномасштабного вторгнення РФ привернула кандидат історичних наук, доцент кафедри загальнотеоретичних правових та соціально-гуманітарних дисциплін Київського університету права Національної академії наук України Олена Миколаївна РОМАНОВА в статті «Кібербезпека під час повномасштабного вторгнення РФ». Дослідниця проаналізувала найвідоміші та найгучніші кіберзагрози, які були здійснені щодо нашої держави за період вторгнення держави-агресора; здійснила аналіз законів, що були прийняті під час воєнних дій на території нашої держави.

Стаття «Концепція розвитку законодавства у сфері користуванням житлом» Миколи Костянтиновича ГАЛЯНТИЧА, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента НАПрН України, головного наукового співробітника відділу проблем приватного права НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України, присвячена концептуальним питанням вдосконалення законодавства, направленого на здійснення суб’єктивних житлових прав, важливим проблемам сучасного реформування житлового законодавства, яке має на меті забезпечення житлових потреб людини та громадянина.

Про основні причини, механізми та наслідки трудової експлуатації, її вплив на суспільство та економіку інформує наукова студія Марії Михайлівни ГУЧКО, доктора філософії з публічного управління та адміністрування, доцента кафедри міжнародного права та галузевих правових дисциплін КУП НАН України, на тему «Трудова експлуатація – одна з форм торгівлі людьми». Важливо, що дослідниця дала цінні рекомендації щодо посилення захисту прав працівників у глобальному контексті, вказала на необхідність міжнародного співробітництва й удосконалення національних законодавчих актів для забезпечення захисту прав працівників і попередження трудової експлуатації.

Геннадій Олександрович АНДРОЩУК, кандидат економічних наук, доцент, головний науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України у статті «Законодавство України про захист від недобросовісної конкуренції: становлення, розвиток, проблеми регулювання» реалізував аналіз економіко-правових аспектів становлення та розвитку конкурентного законодавства та права України, зокрема законодавства про захист від недобросовісної конкуренції: основні джерела конкурентного права, міжнародної та зарубіжної практики регулювання та правозастосування.

Іван Іванович ВАЩИНЕЦЬ, кандидат юридичних наук, доцент Київського університету права НАН України в статті «Щодо підходу до винятків та обмежень майнових прав на об’єкти авторського й суміжних прав як до прав користувачів» провів загальний аналіз нового підходу до розуміння винятків та обмежень майнових прав на об’єкти авторського та суміжних прав як до прав користувачів цих об’єктів. З огляду на положення чинного законодавства про авторське право й суміжні права та практику Європейського суду з прав людини автор обґрунтував необхідність подальших досліджень суб’єктивних прав користувачів об’єктів авторського права та суміжних прав у контексті наявних тенденцій у практиці Суду Справедливості ЄС.

Олександра Олексіївна ГРИНЬКІВ, доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального права та процесу Київського університету права НАН України свою статтю «Проблемні питання протидії торгівлі людьми» присвятила висвітленню проблемних питань щодо протидії торгівлі людьми. Навівши статистичні дані, авторка акцентувала увагу на підвищеній суспільній небезпеці цього явища в умовах сьогодення, розглянула наукові та законодавчі підходи відповідальності за вчинення кримінального правопорушення щодо торгівлі людьми.

Захист персональних даних у галузі охорони здоров’я, законодавче закріплення такого захисту та відповідальності в разі порушення норм законодавства – ці питання розглянула в статті «Право на захист персональних даних у галузі охорони здоров’я» Раїса Володимирівна ПЕРЕЛИГІНА, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та процесу КУП НАН України. Право людини на захист інформації відносно себе, можливість визначати порядок використання чи заборони використання такої інформації, на думку дослідниці, є одним із елементів прав людини, а створення належної системи захисту персональних даних – головним обов’язком держави в цій сфері.

Аріф Джамиль оглу ГУЛІЄВ, доктор юридичних наук, професор, дипломат, заслужений працівник освіти України, професор кафедри конституційного, міжнародного права та публічно-правових дисциплін Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» та Вероніка Василівна ЧЕКАЛЮК, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України в статті «Роль етикету й дипломатії в налагодженні продуктивного партнерства» сконцентрувалися на темі етикету як провідній у дипломатії та формуванні корпоративної культури, міжособистісних комунікацій, описавши результати досліджень і практичний досвід науковців-практиків, висновки щодо дипломатії, корпоративної культури, мистецтва ефективних комунікацій.

Руслан Васильович ЧОРНОЛУЦЬКИЙ, доктор юридичних наук, професор кафедри міжнародного права та галузевих правових дисциплін КУП НАН України в дослідженні «Міжнародний досвід нормопроєктування та його застосування в Україні: теоретично-прикладні проблеми» здійснив аналіз теоретично-прикладних проблем запозичення міжнародного досвіду нормопроєктування та його застосування в Україні. Учений довів, що основною специфікою наукових досліджень проблем нормопроєктування сучасного періоду є те, що вони мають виключно прикладний характер і надають інформаційний матеріал щодо покрокової процедурно-процесуальної організації процесу розроблення проєктів юридичних документів, зокрема й у контексті рецепції зарубіжного досвіду нормопроєктування. Професор Р.В. Чорнолуцький аргументував, що основоположним методологічним засобом пізнання феноменології запозичення міжнародного (зарубіжного) досвіду в усіх сферах соціального та державного життя є компаративний метод.

Вікторія Вікторівна ПИЛИПЕНКО, кандидат історичних наук, доцент кафедри загальнотеоретичних правових та соціально-гуманітарних дисциплін КУП НАН України, у статті «Анексія Криму: реакція світової спільноти та зміни в роботі журналістів півострова» дала оцінку основним нормативно-правовим актам, що висвітлюють ставлення міжнародної спільноти та організацій до порушення Росією усталених норм і принципів територіальної недоторканості та поваги до суверенітету України; розглянула опір місцевого населення Криму діям протизаконній владі регіону, боротьбу за дотримання прав людини.

Родзинкою номера став почесний гість «Часопису Київського університету права» – Юрій Васильович БАУЛІН, доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, який у статті «Проєкт нового Кримінального кодексу України: нове вирішення «старих» проблем» ґрунтовно проаналізував положення проєкту нового КК України, де запропоновано вирішення проблем, що виникли під час дії чинного КК та практики його застосування: нову філософію проєкту КК, цінності та принципи КК, його структуру, юридичну форму та зміст, визначеність термінології, систему кримінально-правових засобів, типові санкції, питання імплементації аcqui communitaire ЄС, правові механізми захисту КК від свавільних рішень з боку законодавства, а також перспективи подальшої роботи над проєктом КК, його розгляду парламентом та введенням у дію.

У цьому виданні свої наукові дослідження репрезентували й інші дослідники, а також аспіранти: М.МБАЙМУРАТОВ «Компетенція органів місцевого самоврядування України: трансформаційні зміни в умовах російсько-української війни», С.Г. БОЯРЧУКОВ «Окремі проблеми, що виникають у діяльності арбітражного керуючого», С.С. ГИЗИМЧУК «Шляхи модернізації системи оподаткування як об’єкта кримінально-правової охорони», О.О. ГЛУЩЕНКО «Податкові надходження як основа фінансування держави під час воєнного стану», З.І. КУШНІР «Теоретико-правові аспекти функцій авторського права: визначення, зміст та застосування», В.ВЛИХВАР «Поняття, підстави і суб’єкти міжнародно-правової відповідальності», А.МЛЯЩЕНКО «Поняття «агресивна війна»: сутність та структура феномена», В.С. МАЦЮК «До проблеми ухилення від сплати податків та зборів», А.П. ПАШИНСЬКИЙ «Щодо сумісництва статусу військовослужбовця та фізичної особи-підприємця», М.В. ПОНОМАРЕНКО «Надання ліцензій на використання програмного забезпечення: стратегії та виклики», О.Р. САВЕЛЬЄВ «Аналіз теоретичних підходів до вивчення торгівлі людьми», І.С. СЕМКО «Захист прав споживачів у сфері кредитування за законодавством України та ЄС», А.В. СІВАК «Притягнення до відповідальності за протиправну бездіяльність у сфері порушення доступу до публічної інформації», О.А. ТОЛКАЧОВ «Аналіз наукового доробку щодо визначення доктрини неолібералізму та її сучасного праворозуміння», а також студентка факультету міжнародного права Талліннського університету С.Є. ЛОЄНКО «Проблематика інституту громадянства в міжнародному публічному праві» (науковий керівник – д.ю.н., проф. Р.В. Чорнолуцький).

Нагадаємо, що «Часопис Київського університету права» внесено до міжнародних наукометричних баз «Index Copernicus International» (Польща), «HeinOnline» (США) та Google scholar.

Щиро вдячні вельмишановним членам редакційної колегії «Часопису», а особливу подяку складаємо шановним авторам, адже завдяки нашій плідній співпраці журнал справді заслуговує на визнання.

Ласкаво запрошуємо ознайомитися з повним змістом номерів на сайті «Часопису Київського університету права» chasprava.com.ua.

Видавничий і літературний редактор

«Часопису Київського університету права» –

кандидат філологічних наук Галина СІКОРА