Співпраця КУП НАНУ з Регенсбургом – столицею Європейських Конгресів конституціоналістів
14-15 жовтня 2016 р. у м. Регенсбурзі (Німеччина) відбувся XVIII Міжнародний конгрес з європейського та порівняльного конституційного права. Високий професійний рівень заходу було підтверджено участю понад 60 представників судової гілки влади та науковців з європейських країн. Зокрема, питання щодо співробітництва судів загальної юрисдикції з конституційними судами країн були висвітлені представниками Німеччини, Угорщини, Боснії та Герцеговини, Румунії, Польщі, Болгарії, Греції, Косово, Чорногорії, Вірменії, Швеції, Норвегії, Іспанії, Словенії, Молдови, Тунісу, Албанії, Туреччини тощо.
З метою представлення наукової думки Київського університету права НАНУ участь взяла к.ю.н., доцент кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Мушак Наталія Богданівна.
Участь у Міжнародному конгресі від України взяли також судді Конституційного Суду України д.ю.н. С.В. Шевчук, д.ю.н. І. Д. Сліденко та завідувач кафедри європейського та порівняльного правознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету, д.ю.н. В. І. Муравйов.
Враховуючи актуальність обумовленої проблематики у зв’язку з проведенням конституційної та судової реформ в Україні шляхом внесення змін до Конституції України Мушак Н. Б. виступила з доповіддю на тему «Depolitization of Judicial System as One of Key Directions of Combating Corruption in Ukraine».
Мушак Н. Б. відзначила, що єдиною нереформованою складовою, яка залишається в рамках правової системи України є система українських судів. Основними факторами, що негативно впливають на діяльність судів в Україні є політична та економічна корупція. Якщо порівнювати ступінь впливу на діяльність судів, то можна сказати, що діяльність КСУ найбільше потерпає від політичної корупції, в той час, коли економічна корупція істотно впливає на діяльність судів загальної юрисдикції.
Проблема, пов’язана з запобіганням та боротьбою із корупцією, обговорювалася також представниками Молдови, Угорщини, Польщі та Румунії. Зокрема, було зроблено висновок, що явище корупції є системним, відповідно і долати її потрібно лише спільними зусиллями. Для цього необхідно забезпечити принцип незалежності роботи антикорупційних органів та унеможливити їх політичну залежність від правлячої влади
Під час обговорення доповідей та проблемних питань Міжнародного конгресу, учасниками було відзначено ефективність функціонування інституту індивідуальної конституційної скарги. Так, за зверненням громадянина можуть бути розглянуті і оскаржені закони або окремі їх норми, що, на думку громадянина, порушують його конституційні права. В деяких країнах з індивідуальною скаргою можна звертатися, оскаржуючи не лише закони, а й інші нормативні акти або навіть індивідуальні адміністративні акти та судові рішення. Якогось чіткого стандарту щодо інституту індивідуальної конституційної скарги не існує – кожна країна вирішує це питання на власний розсуд.
Популяризуючи інститут конституційної скарги у Європі, представники Польщі та Словенії наголосили, що конституційна скарга є додатковим засобом правового захисту і може бути подана після вичерпання основних засобів захисту, а предметом оскарження може бути закон, акт органу управління, судове рішення, бездіяльність органів влади. Скарга може бути подана будь-якою особою, яка вважає себе потерпілою внаслідок порушення її основних прав і свобод.
Під час підведення підсумків, організатором заходу проф. Р. Арнольдом було відзначено, що взаємодія національних судів держав-членів ЄС із Судом Європейського Союзу відбувається у вигляді преюдиціальної процедури, що забезпечує однакове тлумачення і застосування права Євросоюзу у всіх державах-членах ЄС. При цьому рішення Суду ЄС стають квазіпрецедентами – по суті, формують, хоча і не в чистому вигляді, судову практику Суду Європейського Союзу.
Прес-служба КУП НАНУ