Ткач Дмитро Іванович

Ткач Дмитро Іванович народився 22 грудня 1950 року в м. Турійську Волинської області. Кар’єра цього видатного політолога та дипломата розпочалася з Лисичанського содового заводу, де він працював токарем. Із 2004 року Дмитро Іванович займає посаду проректора з міжнародних зв’язків, завідувача кафедри МВІ в Університеті «КРОК».

Член Національної спілки журналістів України, а також член-кореспондент Української академії політичних наук

1972 – Рубіжанська філія Харківського політехнічного інституту, інженер-механік хімічних виробництв

1976 – Вища партійна школа при ЦК КП України, політолог

1989 – Дипломатична академія МЗС СРСР, дипломат

1989 – кандидат історичних наук

2004 – захист докторської дисертації на тему «Політичні трансформації в Угорській Республіці на рубежі XX–XXI століть», доктор політичних наук

Дмитро Іванович Ткач є відомим українським дипломатом, який у 1992 році відкрив перше дипломатичне представництво нашої держави за кордоном – Посольство України в Угорщині

1966–1967 – Лисичанський содовий завод, токар (Ворошиловградська обл.)

1967–1970 – Лисичанський завод гумових технічних виробів, кресляр, технік-конструктор (Ворошиловградська обл.)

1970–1972 – Сєверодонецька філія дослідно-конструкторського бюро автоматики, секретар комітету комсомолу (Ворошиловградська обл.)

1972–1973 – служба в Збройних Силах СРСР

1973–1974 – Лисичанський завод гумових виробів, секретар комітету комсомолу (Ворошиловградська обл.)

1976–1977 – Ворошиловградський обком ЛКСМ України, інструктор

1977–1979 – Свердловський міський комітет ЛКСМ України, перший секретар (Ворошиловградська обл.)

1979–1982 – Ворошиловградський обком ЛКСМ України, другий, перший секретар

1982–1986 – Центральний комітет ЛКСМ України, секретар

1989–1992 – Посольство СРСР в Угорській Республіці, перший секретар, радник

1992 – Тимчасово повірений у справах України в Угорщині

1992–1997 – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорській Республіці

1993–1997 – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія, Представник України в Дунайській комісії (за сумісництвом)

1998–2000 – заступник Міністра закордонних справ України

2000–2004 – Міжрегіональна академія управління персоналом, віце-президент із міжнародних зв’язків

з 2004 – ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», професор кафедри міжнародної інформації

2005–2006 – Спеціальний представник України з питань Придністровського врегулювання в ранзі заступника Міністра закордонних справ України

з 2006 – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині.

Пeрша нарада послів України. Київ. 1993 рік

Наукові публікації (монографії, наукові статті та ін.)

Автор і співавтор понад 100 наукових праць, основні з яких:

• Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій (монографія)
• Зізнаюсь, я жив, живу і, дасть Бог, житиму: спогади
• Будапешт – гаряча осінь 2006 року
• Влада та опозиція в Угорщині – загальне та особливе
• Дипломатичний протокол в Угорській Республіці
• Інститут Президентства в Угорщині новітньої доби
• Політико-ідеологічний процес в Угорщині на сучасному етапі
• Політичний режим в Угорщині
• Представницька демократія в Україні
• Психологічні особливості ведення дипломатичних переговорів
• Роль особистого фактора у започаткуванні українсько-угорських стосунків
• Становлення та розвиток інституту прем’єр-міністра Угорщини новітньої доби
• Українсько-угорські стосунки новітньої доби
• Українсько-угорські відносини новітньої доби
• Чи є перспективи в України на членство в ЄС?
• Як скоро українці зможуть вільно відвідувати Європу?
• Депутат повинен жити серед виборців

Орден «Дружби народів» (СРСР)

Орден «За заслуги» ІІ ст.

Орден «За заслуги» ІІІ ст.

Дві почесні грамоти Кабінету Міністрів України

Орден Угорської Республіки «Срібний хрест» ІІ ст.

Орден Угорської Республіки «Зірка на Срібному хресті» ІІ ст.

Орден Єврокомісії «За особистий внесок в об’єднання Європи»