У Київському універсиеті права НАН України було проведено засідання круглого столу на тему: «Актуальні питання розвитку міжнародного права У ХХІ ст.»
6 жовтня 2016 р. у межах запланованого плану заходів з нагоди відзначення Дня юриста, кафедрою міжнародного права та порівняльного правознавства, було проведено засідання студентського круглого столу на тему: «Актуальні питання розвитку міжнародного права у ХХІ ст.», під керівництвом к.ю.н Мушак Н.Б., ст. викладача Проценко І.М., к.ю.н. Стрєльцової О.В., к.ю.н. Харчука О.О., серед студентів IV – VI курсів юристів-міжнародників.
Сучасний етап функціонування системи міжнародних відносин загалом і міжнародного прав зокрема характеризується рядом особливостей використання традиційних методів та способів вирішення проблемних ситуацій у взаєминах між суб’єктами міжнародних відносин. Неодноразово апробовані способи набувають нових ознак, змісту, форм тощо. Саме особливостям міжнародно-правового регулювання питань, окремим галузями міжнародного права і було присвячено засідання круглого столу.
Зі вступним словом виступили: доц. кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства к.ю.н. Харчук О.О. та доц. кафедри міжнародного права і порівняльного правознавства к.ю.н. Мушак Н.Б.
Питання, що становили предмет дискусії різнилися. Обговорення стосувалося захисту жертв війни, соматичних прав людини, проблеми міжнародної правосуб’єктності фізичної особи у міжнародному праві, відповідальності за знищення культурних об’єктів, впливу трибуналів ad-hok на звичаєве міжнародне гуманітарне право щодо неміжнародних збройних конфліктів та ін.
Так, Якубенко Олексій акцентував увагу у своїй доповіді на важливості справи Аль-Махді у контексті відповідальності за знищення культурних об’єктів. Рішення МКС у справі є важливе з огляду на те, що це вперше коли в рамках Римського статуту було засуджено особу за знищення культурних об’єктів. Хоча в рамках Нюрнберзького трибуналу та Міжнародного трибуналу у справах колишньої Югославії (Тадіч, Йокіч, Крстіч, і т.д.), також висувалися звинувачення у знищенні культурних об’єктів, вони не набували такого поширення та значення. Окрім того ці трибунали не мали такого універсального характеру, який має МКС. Рішення дає чіткий сигнал, що за знищення культурних об’єктів особи будуть нести відповідальність перед МКС. Це є надзвичайно важливо з і огляду численних актів варварського знищення ісламістськими угруповуваннями культурних та релігійних об’єктів в Сирії, Іраці, I Афганістані та інших країнах. Це означає, неминучість настання міжнародної відповідальності за протиправні діяння.
Моторна Ганна, розглядаючи впливу трибуналів ad-hok на звичаєве міжнародне гуманітарне право щодо неміжнародних збройних конфліктів відзначила, що характерною рисою сучасних міжнародних відносин є зміна особливостей збройних конфліктів, поява низки нових категорій та ситуацій, збільшення кількості жертв серед цивільного населення, дедалі більша інтернаціоналізація збройних конфліктів неміжнародного характеру. З огляду на такі фактори судові органи у галузі міжнародного кримінального права набувають досить широкого поширення. Створення міжнародних кримінальних судів, уповноважених піддавати переслідуванню окремих осіб за вчинені ними діяння, коли держави не бажають чи не можуть зробити цього самі, завжди пов’язане зі змістом міжнародного гуманітарного права та кваліфікацією серйозних порушень міжнародно-правових норм як воєнних злочинів. Тому важливого значення набуває дослідження норм, що містяться у статутах міжнародних кримінальних трибуналів та минулої і поточної практики їх застосування. Отже, серйозні порушення міжнародного гуманітарного права становлять саме воєнні злочини, які мають наслідком особисту кримінальну відповідальність для тих, хто їх вчиняє шляхом дії чи бездіяльності. Відповідальність за судове переслідування порушників покладена у першу чергу на конкретні держави. Але для тих випадків, коли вони не можуть чи не бажають цього робити, практикою було підказане рішення, яке полягало у заснуванні міжнародних кримінальних трибуналів. Покарання винних, без сумніву, є ефективним застосуванням права що дає змогу повністю використовувати потенціал норм, які захищають інтереси міжнародного співтовариства загалом. Очевидно, це дасть змогу поліпшити захист жертв збройних конфліктів у майбутньому.
Абраамян Анна, дослідивши поняття соматичних прав людини, дійшла обґрунтованих висновків, що: позитивним було б прийняття спеціальних законів («Про репродуктивні права», «Про генну інженерію» та ін.) і вдосконалення чинного законодавства України, що регламентує окремі види соматичних прав. Окрім того, слід активізувати законотворчий пошук у напрямку можливого правового регулювання найбільш суспільно резонансних соматичних прав, які на сьогоднішній день заборонені (евтаназія, репродуктивне клонування тощо). Науково-технічний прогрес, а разом з ним і нові технології породжують нові проблеми та трансформують розуміння традиційних цінностей. У зв’язку з цим виникає безліч проблем правового, морального та концептуального характеру. Через колосальну потужність наукової технології наука та техніка стають одночасно як великою надією для людського прогресу, так і однією з найбільших загроз, які вимагають нових підходів до етичної оцінки та правового регулювання їх результатів. Відповідно, досягнення в галузі забезпечення прав людини неминуче мають призвести до розширення й подальшого вдосконалення системи прав людини.
У результаті проведення заходу студентство дійшло до висновків, що саме міжнародне право – динамічна і гнучка система норм, правові можливості і нормативний інструментарій якої здатні забезпечити вирішення ключових проблем людства за умов наявності, серед іншого, політичної волі його суб’єктів.
Прес-служба КУП НАНУ