У Київському університеті права НАН України відбувся цикл майстер-класів доктора наук, професора Університету Зелена Гура (Польща) – Гальчака Богдана
23 та 24 березня 2015 року в Київському університеті права НАН України відбувся цикл майстер-класів доктора наук, професора Університету Зелена Гура (Польща) – Гальчака Богдана.
Під час зустрічі були розглянуті наступні теми: «Операція «Вісла» -1947», «Лемківські перспективи ХХІ століття» та «Дії Польського війська в південно-східній Польщі в 1945-1946 роках в світлі рапортів чехословацьких спецслужб».
Під час майстер-класу пан Гальчак, зазначив, що на його думку, комуністична влада вирішила провести операцію „Вісла” тому, що бачила у цьому величезні переваги. Українське населення не мало покровителя і вона могла робити з ним все, що хотіла. Операція „Вісла” мала не тільки дуже нелюдський характер, але й була нісенітницею з економічної точки зору. Вона призвела до величезних державних витрат. Масове переселення людей потребувало транспортних засобів, харчування та залучення великої кількості працівників відповідних служб і чиновників. Необхідно було також надавати матеріальну допомогу депортованим. Українське населення, поселене на новій – чужій землі, яка вимагала іншої культури сільського господарства, часто було не в змозі на ній господарювати. Позаяк землі, на яких до 1947 року проживало українське населення переважно залишалися незаселеними.
Та це не мало великого значення для комуністичної влади. Найважливішою була головна мета, а саме: „апаратні” державні інтереси. Українське населення не було потрібне в південно-східній частині держави. Потрібне було на західних і північних землях. У такому випадку його необхідно було депортувати.
Що стосується Лемківських перспектив ХХІ ст., то професор Гальчак зазначив, що сьогодні, в лемківському середовищі переважають два національні напрямки: український, який стверджує, що лемки є частиною українського народу і русинський («автономічний»), котрий приписує приналежність лемків до русинської нації або карпато-русинської, яка також охоплює населення Закарпаття. Обидві фракції, мають інше бачення своєї групи у Всесвіті. Це не тільки перешкоджає спільним діям направлених на збереження своєї тожсамості, але породжує ситуацію, коли сторони представляють собою серйозну загрозу один для одного.
Пропагандована в деяких середовищах програма утворення окремої нації (лемківської чи русинської) обтяжило лемківське населення тягаром, якого воно не в змозі нести. Єдина можливість знайти своє «місце у Всесвіті» для лемків веде через приєднання власної тожсамості до однієї з уже існуючих націй. Єдиний народ, котрий визнає всіх лемків, як тих хто проживає в Україні, так і тих хто проживає в Польщі та Слосаччині за свою регіональну групу – це український. Прийняття україньскої тожсамості, на думку професора Гальчака, є єдиним шансом на порятунок решток лемківської традиції.
Зустріч викликала жваву зацікавленість та дискусію серед студентів. Зокрема, студенти факультету міжнародних відносин поцікавились як склалась доля примусово переселеного населення після падіння комуністичного режиму в Польщі та яке ставлення польського населення та представників офіційної влади до такої історичної події як операція «Вісла».
Студенти КУП НАНУ дякують керівництву університету за отриману можливість спілкування з доктором, професором Університету Зелена Гура (Польща).